Специфіка використання дидактичних ігор образотворчого змісту

Сторінка 4

Пояснення вчителя під час проведення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес. І чим молодші учні, тим доцільніше не тільки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робити. (Зрозуміло, участь класовода залежить від змісту гри.) Наприклад, гру «Відгадай», мета якої — розвиток зв'язного мовлення, вміння точно й коротко описати предмет, доцільно почати з розповіді-зразка, щоб діти зрозуміли, як розповідати про характерні ознаки предмета.

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільше стомлені. Це не завжди правильно, нерідко саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна ефективно ознайомити дітей з новим способом, пожвавити процес тренувальних вправ. Діти із задоволенням виправляють помилки Незнайка, «розмовляють» з Чомучкою, учаться в «лісовій школі» або діють разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. В іграх-вправах молодші школярі знаходять виходи з числових лабіринтів, розв'язують ребуси, складають загадки. Це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі.

Отже, дидактична гра в усіх своїх видах виконує різні функції, але домінує мотиваційна; саме з цих позицій слід оцінювати її переваги порівняно з іншими методами навчання.

Моделювання ігрової діяльності на матеріалі образотворчого мистецтва є перспективним для удосконалення й формування навичок образотворчої діяльності школярів, насамперед з позицій розуміння ролі ігор в розвитку учнів молодшого шкільного віку; для формування методики керівництва ігровою діяльністю, що буде ефективною за умови здійснення педагогічного впливу на гру як складну багатокомпонентну систему; для розуміння впливу ігор на коригування і підвищення результативності навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Теоретично дослідивши проблему формування навичок образотворчої діяльності у молодших школярів засобами дидактичних та розвивальних ігор, ми прийшли до висновку, що дана проблема потребує експериментальної перевірки. На першому етапі дослідження (2006/07 навчальний рік) на основі науково обґрунтованих даних ми розробили теоретичну модель використання дидактичних і розвивальних ігор для формування навичок образотворчої діяльності. Другий етап – експериментальне дослідження (2007/08 навчальний рік) повинен був підтвердити чи заперечити нашу теоретичну модель.

Експериментальне дослідження складалося за трьома етапами:

констатуючий експеримент;

формуючий експеримент;

узагальнюючий етап.

Експериментальне дослідження проводилося у четвертих класах НВК «ДЗСЗШ» І ступеня м. Яворів Львівської області. Ним було охоплено 22 дітей експериментального та 24 учнів контрольного класів.

У процесі експериментального дослідження ми включали дидактичні ігри в систему уроків образотворчого мистецтва. Це передбачало попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та обмірковування, де їх використання було найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами. Наше дослідження дало можливість виділити оптимальні способи використання ігрової діяльності в системі уроків образотворчого мистецтва:

весь урок будується як сюжетно-рольова гра (деякі уроки образотворчого мистецтва, що мають на меті естетичне виховання учнів, засвоєння теоретичних даних, формування зображувальних навичок, уроки-мандрівки й екскурсії тощо);

гра використовується під час уроку як його структурний елемент;

ігрові ситуації створюються кілька разів під час уроку (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичного способу постановки завдання, елементів змагальності тощо).

Головними умовами ефективності застосування дидактичних ігор були: органічне включення гри в навчальний процес; захоплюючий сюжет, наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до школярів (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей). Ми намагалися використовувати різноманітні ігри, оскільки якщо якусь гру використовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, зникає новизна. У цьому разі ми не залишали незмінними ігрові дії, в зміст вносили щось нове: ускладнювали правила, змінювали предмети, включали елементи змагання, починали гру з несподіваної лічилки або ігрового зачину. Пояснення вчителя під час проведення гри – лаконічне і зрозуміле, пробуджувало інтерес.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей
Дослідження проводилося в три етапи, на базі ДНЗ №270 м. Києва. У дослідженні брали участь дві однорідні групи дітей середньої групи закладу, кожна з яких налічувала по десять дітей у віці 4–5 (наприкінці експерименту більшості дітей виповнилось 5) років. На першому етапі вивчалася і аналізувалася ...

Класифікація педагогічних технологій
У теорії і практиці роботи ВНЗ сьогодні існує безліч варіантів навчально-виховного процесу. Кожен автор і виконавець вносить у педагогічний процес щось своє, індивідуальне, у зв'язку з чим говорять, що кожна конкретна технологія є авторською. З цією думкою можна погодитися. Однак, багато технологій ...

Завдання і методичні особливості гімнастики
Варіативний модуль «Гімнастика» складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовні навчальні нормативи та перелік обладнання. До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесено теоретичні відомості, спеціальну фізичну під ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com