Специфіка використання дидактичних ігор образотворчого змісту

Перевірку ефективності навчання молодших школярів образотворчого мистецтва з використанням дидактичних ігор ми змогли на основі аналізу результатів виконання робіт на тему «У світі добра і краси. Світ казок в образотворчому мистецтві». На цю тему у 4 класі виділяється 7 годин. Це дало можливість виявити результативність експериментального дослідження. У процесі проведення констатуючого експерименту було виявлено рівень знань й умінь, на основі сформованості яких в учнів експериментального і контрольного класів наприкінці експерименту виявлялася ефективність запропонованої системи роботи.

Ми орієнтувалися на наступні програмові вимоги до опрацювання даної теми:

1) Узагальнення знань про засоби досягнення художньої виразності у композиції (вибір формату, колірної гами, художньої техніки та манери зображення (реалістичної чи декоративної), визначення композиційного центру).

2) Казкові звірі, істоти та образи фантазії у творах образотворчого мистецтва.

3) Трансформація форми як засіб створення фантастичного образу.

4) Узагальнення знань про ескіз як підготовчий пошуковий начерк основного твору.

5) Декоративні композиції: а) симетрична (з однією віссю симетрії); б) асиметрична. Досягнення рівноваги в асиметричній композиції.

6) Портретні зображення у творах образотворчого мистецтва. Особливості форми та пропорцій голови людини (обличчя); засоби створення виразного (казкового) портретного образу.

Результативність опрацювання теми перевірялася на основі виконання наступних художньо-творчих завдань: "В гостях у казки", "Подорож у казку" (ілюстрації до казок): "Портрет казкового богатиря" тощо. "Казковий звір", "Небачена фантастична істота", "Чудо-Юдо", "Вазон", "Букет", "Заспівай мені, райська птахо!", "Свято весняної природи", "Земля веснянкою заквітла", "Сади цвітуть"; колективна робота (фриз або панно): "Дружба та братство дорожче за всяке багатство".

Також шляхом спостережень ми перевіряли замученість четвертокласників до ігрової діяльності. Тому засобом перевірки результативності експериментального дослідження була власне ігрова і зображальна діяльність.

Так, під час гри «Палітра осені» (спрямованої на розвиток уміння змішувати кольори для отримання нового кольору) кожен учень одержував картку, на якій він повинен виконати завдання:

а) два зафарбовані прямокутники, наприклад, один жовтий, інший — коричневий, між ними знак «+», а третій прямокутник незафарбований.

У процесі гри використовувалася таблиця:

Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і зафарбовують ним прямокутник;

б) прямокутник зафарбований кольором початку осені, наприклад, зеленувано-жовтим, поряд з ним — два незафарбовані прямокутники, з'єднані знаком «+».

Примітка. Щоб зацікавити дітей, можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листків (замість прямокутників використати зображення листків), треба поновити їх колір.

У процесі проведення гри «Художники-чарівники» (для вдосконалення техніки малювання аквареллю) спочатку учитель вводив учнів в ігрову ситуацію:

— Ми всі художники-чарівники, творимо на папері дива. Зараз я вам покажу, як це робиться. У мене два аркуші паперу: один — звичайний, а другий — змочений чарівною водою. У вас на партах стоїть у склянках чарівна вода.

Актуально про педагогіку:

Зміст уроків української мови
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета – забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слуха ...

Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Методологічною зас ...

Автономія учнів як освітня мета
Освіта повинна забезпечити не тільки повноцінний особистісний, соціальний, культурний розвиток, але й готовність до подальшого розвитку до самоосвіти. Одним з основних принципів соціально-розвиваючого навчання є принцип поєднання педагогічного управління та самостійності учнів в формуванні ціннісни ...