Основні види дидактичних ігор в початковій школі

Сторінка 3

Творчі ігри – комбінація, перетворення різних предметів створення з них нових.

Розвиток ігор, за А. Валлоном сигналізує про появу різних функцій: •сенсомоторних, які проявляються в іграх, що потребують спритності, точності, спритності, швидкості; •інтелектуальних, мнемічних, які проявляються в лічилках, правилах; •соціальних, які виражаються у протиставленні груп-ватаг.

К. Оталора виявила найбільш характерні для дітей різного віку ігри:

Гра-розвага – має на меті розвеселити учасників. Відсутній сюжет.

Гра-вправа – безсюжетна, пов’язана з повторенням фізичної дії.

Сюжетна гра – притаманна дітям дошкільного віку. Вона не відтворює соціальних відносин, у зачатковій формі поєднує в собі ігрові дії і умовну ситуацію, не досягає розгорнутої форми, тому, що дорослі не сприймають гри дітей, не ставляться до неї серйозно.

Процесуально-наслідувальна гра – відтворює діючі ситуації, які дитина спостерігає на даний момент, близька до сюжетної гри. Найчастіше зустрічається у маленьких дітей.

Традиційна гра – виникає в результаті тісного зв’язку гри та праці, передається з покоління в покоління .

На сьогодні класифікація ігор у вітчизняній психології ґрунтується на розробленій Д.Б.Ельконіним концепції, яка дозволяє зрозуміти особливості походження та розвитку гри, її види та структуру. Ці дослідження, на думку прихильників концепції гри Д.Б.Ельконіна, доводять, що гра має соціальний, а не біологічний, інстинктивний характер. Рівень її розвитку залежить від рівня розвитку суспільства. У відповідності до даної концепції визначають наступну класифікацію ігор, пов’язану з онтогенетичним розвитком дитини:

Режисерська гра.

Образно-рольова гра.

Сюжетно-рольова.

Гра з правилами.

Режисерська гра на якісно новому рівні.

Виділяють головні особливості сюжетно-рольової гри:

У сюжетно-рольовій грі діти беруть на себе ролі, функції дорослих і в узагальнених формах (в спеціально створених ситуаціях) відтворюють діяльність дорослих і відносини між ними. Тому головний зміст даного виду ігор — відтворення стосунків між людьми і виконання правил, які випливають із ролі.

В рамках даної провідної діяльності виникає новий вид занять — дитина починає вчитися в грі. Тільки пройшовши школу рольової гри, молодший школяр може перейти до планомірного навчання.

Сюжетно-рольова гра формує і перебудовує окремі психічні процеси. Тільки в грі виникає здатність до активної уяви, до формування навичок довільного запам'ятовування.

Виходячи з даних особливостей Д.Б. Ельконін визначає 4 рівні розвитку сюжетно-рольової гри:

І рівень: Основний зміст гри полягає у діях з певними предметами, які спрямовані на співучасника гри.

II рівень: Продовжується процес маніпулювання різними предметами, але вже помітний розподіл функцій між дітьми.

III рівень: Виконуються, випливаючи із ролей, дії, серед яких виділяються спеціальні дії, які ставлення до інших учасників.

IV рівень: Основний зміст полягає у виконанні дій, пов'язаних зі ставленням до інших людей.

Отже, сюжетно-рольова гра створює передумови для розвитку нових якостей особистості: в грі дитина засвоює суспільні функції, норми поведінки людей, що і визначає в цілому становлення її особистості.

Поступово виникає новий вид ігор — ігри з правилами. Їх змістом є не роль і не ігрова ситуація, а правило і задача. Розвиток даного виду гри полягає у виділенні і усвідомленні ігрового завдання. Отже, відмінною рисою даних ігор є завдання. Мотив полягає у самому процесі гри і опосередкований певним завданням.

Ігри з правилами поділяються на: а) імітаційно-процесуальні ігри; б) драматизовані ігри на певному сюжеті; в) сюжетні ігри з нескладними правилами; г) ігри з правилами без сюжету; д) спортивні ігри.

Головна особливість даного типу ігор — це наявність ігрового завдання, яке притаманне будь-яким типам ігор даного виду, але воно реалізується в активній руховій діяльності. Саме в дитячому віці руховий, фізичний розвиток дитини є прямо пропорційним до психічного розвитку: чим більше дитина рухається, тим краще відбувається розвиток й психічних процесів.

Залежно від того, яка група правил має в дидактичній грі визначальне значення, можна віднести гру до певного типу. Так, в іграх, де провідну роль відіграють операційні правила, джерелом невизначеності є різноманітність можливих комбінацій і партій. Це так звані комбінаторні ігри. Матеріальними ігровими засобами в таких іграх можуть бути розкреслені поля, жетони, букви алфавіту. Прикладом такої гри може бути зоологічне лото.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Розвиток ідей толерантності
Рух за толерантність набуває все більшого визнання та поширення. І не тільки загалом у світі, а й (що вельми показово) в Україні. Адже толерантність стосується всіх ланок суспільного життя нашої молодої держави. Перед українським суспільством постала гостра потреба у «людині культури», націленій на ...

Телефонне інтерв'ю
Телефонне інтерв'ю — одна з форм опосередкованого опитування, що набула особливо широкого поширення в 2000р. у великих містах Росії. Телефонне опитування — це специфічний синтез анкетування і інтерв'ювання, що використовується, як правило, в рамках одного міста або іншого населеного пункту. Переваг ...

Розвиток методики навчання історії на початку XX ст
Педагоги початку XX ст. прагнули до такої побудови уроку, яка стимулювала б самостійну пізнавальну діяльність учнів, формувала в них потребу в знаннях. Одні бачили цей шлях у вивченні наочності, інші - в роботі учнів над доповідями і рефератами, треті - у використанні історичних джерел. Деякі ж вза ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com