Виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи

Статті і корисна інформація » Виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи

Сторінка 9

На підставі аналізу результатів формувального експерименту в експериментальних групах учнів 7-8-х класів динамічніше, ніж у контрольних, відбувалися процеси зменшення кількості школярів з безвідповідальним рівнем поведінки – на 7,9% до 9,8% та на 0,4% до 17,5% відповідно. В експериментальних групах підлітків зі зразковим рівнем поведінки стало більше на 7,3% до 24,3%, а в контрольних лише на 2,2% до 18%. За рахунок зменшення кількості учнів з пасивно-виконавським рівнем в експериментальній групі дещо збільшився відсоток з ситуативним рівнем відповідальної поведінки на 0,7% до 42%. В контрольних групах на цих рівнях суттєвих змін не відбулося.

У результаті аналізу отриманих даних щодо гендерних відмінностей у поведінці з’ясовано, що у дівчат за всіма показниками рівень відповідальної поведінки вищий, ніж у хлопців. Але найбільш істотні відмінності спостерігалися за критерієм “особистісно конструктивний”: дівчата більше зусиль докладають для поліпшення навчальної успішності і взаємин з педагогами; самореалізація і самовдосконалення не є для них пріоритетними у цьому віці. А хлопці, навпаки, демонструють яскраво виражене спрямування на самореалізацію та самоствердження, часто шляхом ігнорування моральних принципів, обов’язків і вимог дорослих, порушення прав інших, у різних видах девіантної поведінки. Такі моделі поведінки характерні і для деяких дівчат старшого підліткового віку, але вони, здебільшого, формуються не стільки з власних переконань, скільки під впливом різних зовнішніх чинників. Ці особливості збереглися на рівні тенденцій на початку і по завершенню експерименту як у контрольних, так і в експериментальних групах.

За результатами експертних оцінок та їх порівняння в експериментальних та контрольних групах в кожній з них відбулися позитивні зміни у мікрокліматі класного колективу. Однак, в експериментальних групах рівень розвитку колективу виявився значно вищим. Аналізуючи отримані результати за кожним із показників, ми дійшли висновку, що найбільш істотні зміни відбулися за рахунок збільшення активності кожного окремого її члена. Якщо на початку експерименту активність складала 32 бали з 55 можливих, то наприкінці експерименту - 51 бал. Зміни в організованості колективу склали 30 балів (з 20 до 50 балів), значно зменшилась кількість конфліктів у класах, змінилося ставлення кожного окремого члена учнівського колективу до життя класу і до того, яке місце займає клас на загальношкільному рівні, до виконання обов’язків і доручень, участі у суспільно-корисній праці. Інтелектуальна комунікативність збільшилася з 25 до 45 балів, розширилась тематика і підвищилась культура спілкування, майже зник антагонізм у взаємовідносинах. Психологічний клімат покращився з 30 до 49 балів, підлітки стали з більшою повагою ставитися до іншої думки, і виявляти готовність щодо колективної відповідальності за поведінку однокласників.

По завершенню експериментальної роботи було проведено контрольні зрізи.

Результати дослідження підтвердили гіпотезу та дозволили зробити наступні висновки:

1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми виховання відповідальної поведінки у психолого-педагогічній та філософській літературі доводить, що вона знаходиться на стадії розробки з позиції різних наук і є надзвичайно актуальною для суспільного і особистісного розвитку, зумовленою протиріччями між потребами виховання підростаючих поколінь, здатних узгоджувати свою поведінку з моральними принципами і вимогами суспільства, робити свідомий вибір, нести відповідальність за самостійно прийняті рішення, їх виконання та наслідки, і поширенням серед школярів ризикованої, небезпечної, викличної поведінки, викривлених уявлень про цінності життя, що в цілому несе загрозу благополуччю суспільства.

2. Вивчення та аналіз філософської, соціологічної, психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволило уточнити сутність, зміст і структуру відповідальної поведінки особистості, визначити їх стосовно учнів старшого підліткового віку та сформулювати поняття „відповідальна поведінка підлітка” як інтегровану моральну властивість, яка виявляється у його здатності соціально доцільно поводитись у школі, сім’ї, предметному середовищі, конструктивно взаємодіяти з ровесниками і дорослими, усвідомлено ставитись до їхніх вимог, реалізовувати відповідно до морально-етичних принципів і вікових можливостей свої права та обов’язки, критично оцінювати власну поведінку та вчинки як корисні чи шкідливі для себе та інших.

3. На основі змісту відповідальної поведінки та особливостей її прояву в умовах загальноосвітньої школи розроблено критерії, показники рівнів вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів: соціально доцільний (знання прав і обов’язків, їх дотримання; соціальна активність); морально-етичний (ціннісне ставлення до інших, до себе, до предметного світу; керування морально-етичними принципами співжиття у соціумі; культура спілкування); особистісно-конструктивний (вміння приймати рішення; здатність відповідати за наслідки власних дій; спрямованість на позитивну зміну власної поведінки).

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики в дитячих садках
Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті ( ...

Методика на саморегуляцію "Чи живете ви у злагоді із собою?"
Інструкція. На запитання тесту слід відповідати "так", "ні", "незнаю". Текст питальника 1. Я загалом задоволений(на) собою. 2. Іноді мене непокоять чи нервують суперечливі думки і почуття, що стосуються людей чи подій. 3. Я можу точно визначити у своєму житті період, к ...

Дискусія як засіб пізнавальної діяльності учнів
Дискусія - це широке публічне обговорення спірної проблеми. Дискусія а) сприяє розвитку критичного мислення; б) дає змогу визначити власну позицію; в) формує навички визначення власної позиції; г) поглиблює знання з обговорюваної теми. Організація проведення дискусії 1. Проведення дискусії необхідн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com