Технології створення педагогічного проекту

Статті і корисна інформація » Сутність педагогічного проектування » Технології створення педагогічного проекту

Сторінка 5

Після реалізації педагогічного проекту, експерти чи консультанти надають педагогу загальні висновки, де в галузевому вигляді визначається ступінь досягнення мети, якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання кінцевого продукту.

На етапі завершення педагогічного проекту проводиться детальний аналіз досягнутих результатів, визначаються подальші перспективи проекту, в тому числі впровадження у діяльність освітньої установи відпрацьованих технологій цього проекту тобто навчання цим технологіями відповідних фахівців.

Педагогічне проектування є діяльність, спрямована на створення проекту як інноваційної моделі навчально-виховної системи, яка складається з ряду послідовних етапів – прогнозування, моделювання, конструювання і реалізація педагогічного проекту.

Процес педагогічного проектування є основним способом здійснення (реалізації) інноваційної педагогічної діяльності, фактором її ефективності та продуктивності. Проектувальна діяльність дає змогу прогнозувати інноваційний процес на якісно новому рівні, оцінити його переваги та недоліки, внести корективи.

Педагог повинен володіти технологіями педагогічного проектування, повинен вміти системно аналізувати компоненти певного проекту та визначати системоутворюючий фактор, чітко уявляти структуру процесу проектування та послідовність здійснюваних етапів, уміти підібрати систему методів для реалізації проекту та критерії оцінювання його успішності.

Науковці по різному визначаєть етапи педагогічног проектування. Одні пов'язують логіку педагогічного проектування з такими етапами, як визначення задуму, або ескіз проекту, розробка моделей дії (стратегія); планування реальних стратегій на рівні завдань і умов реалізації; організація зворотного зв'язку; оцінка процесу; оцінка та аналіз результатів; оформлення документації. А інші науковці виділяють в проектуванні такі етапи, як: діагностика реальності (вивчення , проведення досліджень різного ступеня науковості); формування (актуалізація, осмислення, пошук) цінностей , смислів, цілей перетворення дійсності; створення образу результату; поетапне планування спільних дій з досягнення проектної мети в часі (складання програми); обмін, узгодження і корекція намічених дій в ході комунікації; комплексна експертиза результатів реалізації проекту.

Процес педагогічного проектування складається з низки послідовно виконуваних дій та операцій, що відтворюють зміст та структуру інноваційної педагогічної діяльності: діагностування, цілепокладання, прогнозування, моделювання, створення концепції проекту, формування умов та засобів його організації, реалізація проекту, моніторинг процесу реалізації, оцінювання та аналіз результатів, внесення змін, оформлення та опис процесу і результатів проектування інноваційної педагогічної системи.

Технологія педагогічного проектування забезпечує розвиток дослідницьких здібностей і формування необхідних для професійної діяльності умінь аналізувати наукові та освітні проблеми, знаходити творчі шляхи для їх вирішення.

Технологія проектування є предметом дослідження багатьох науковців, педагогів, дослідників. Наукові дослідження присвячено теоретичним аспектам застосування проектів у сучасних умовах, її педагогічним функціям, психологічним аспектам проектної діяльності і обґрунтуванню умов їх реалізації та розробці методичних рекомендацій для їх впровадження

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Аналіз змісту підготовки вчителя трудового навчання на ІПФ
Розширення функцій вчителя в сучасному суспільстві, ускладнення задач і змісту українського виховання молоді обумовлюють підвищення вимог до особистості вчителя. Учитель сьогодні повинний володіти найсучаснішою освітою, високим рівнем інтелектуального, морального і фізичного розвитку, глибоким знан ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Образ мандрівного дяка в романі „Маруся Чурай”
Важливим для повноти і цілісності образу України доби Хмельниччини є розділ “Проща”, який не тільки розширює просторове зображення нашої землі, а й виражає складну гаму думок, пов’язаних з осмисленням історії народу. Ліна Костенко вводить досить поширений у нашій літературі тип мандрівного дяка. Ув ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com