Етапи педагогічного проектування

Сторінка 2

На етапі створення одиничного дослідного зразка винахідницька ідея повинна збагатитись усіма якостями системи, що будується, та втілитися технологію, метод тощо. Орієнтуючись на ту чи іншу педагогічну конструкцію, власний досвід та сучасні уявлення, проектувальник створює її новийзразок, в основу якого покладено його винахід.

Наприклад, у проекті педагогічної технології він обов’язково виокремить блоки діагностичного цілепокладання, основного змісту технології та корекції результатів, врахує, що його одиничний зразок повинен відповідати ознакам педагогічних технологій, а також індивідуальним особливостям педагогів, учнів (студентів), умовам його реалізації. Для створення дослідного зразка залучаються засоби креативного моделювання, сутність якого полягає у синтезуванні окремих важливих якостей об’єкта в єдине ціле.

В загальному вигляді розробка креативної моделі здійснюється в такій послідовності: актуалізація знань про педагогічний об’єкт, модель якого буде побудована, та досвіду оперування з ним на практиці; опис характеристик цього об’єкта, його властивостей, компонентів, конструктивних вузлів тощо; виокремлення нового об’єкта зі збереженням основних ознак оригіналу.

Наступний етап – педагогічний експеримент з перевірки ефективності створеного зразка. Якщо з’ясовується, що у представленому вигляді він функціонує незадовільно, то корекції підлягає початкова винахідницька ідея, а це повертає педагога до першого етапу проектувальної діяльності. Якщо ж експеримент виправдав себе, але ідея з якоїсь причини виявилась неефективною, то корекції потребують окремі фрагменти розробленої моделі, що потребує повернення до другого етапу. Усі заходи, що пов’язані зі створенням та організацією, є педагогічним експериментом у його традиційному розумінні, який залежно від типу проекту може видозмінюватись.

Аналізуючи результати педагогічного експерименту, треба врахувати можливу нестабільність результатів, що спостерігаються в різних зрізах: залежно від специфіки експерименту ефект може виявитися одразу після його впровадження в освітній процес або виявитися з часом. Треба враховувати також фактори, що знижують вірогідність результатів експерименту, до яких традиційно зараховують фон, інструментальну погрішність, ефекти тестування та статистичної регресії.

На етапі створення кінцевого проекту відбуваються конструктивні зміни в рамках створеної моделі для того, щоб виключити дещо несуттєве та додати те, що важливо для реалізації моделі. Конструктивні зміни повинні забезпечити створеному проекту можливість застосування вмасовій педагогічній практиці.

Отже, у процесі проходження вищеназваних етапів створюється педагогічний проект, реалізація якого здатна певною мірою вирішити актуальну педагогічну проблему, бути корисною для масового використання, бо має новизну, гнучкість, оптимальність, несуперечність, цілісність.

Узагальнуючи, можно сказати, що процес проектування проходить три основних етапи: кожний з яких має свої компоненти: 1) підготовча робота, що включає: аналіз об’єкта проектування, вибір форми проектування, теоретичне, методичне, просторово-часове, матеріально-технічне та правове забезпечення проекту; 2) розробка проекту: вибір системоутворюючого фактора, встановлення зв’язків і залежностей між компонентами, написання документа; 3) перевірка якості проекту: уявне експериментальне застосування проекту, експертна оцінка, внесення змін та доповнень, прийняття рішення про впровадження проекту.

Педагогічний проект може бути представлений, наприклад, у вигляді опису, таблиці, плану. Практично проект визначається його функціонуванням, будовою і зовнішнім виглядом. Виявлення функціональних особливостей створеного проекту зводиться до визначення середовища, в якій проект може здійснюватися , із зазначенням спеціальних механізмів для нейтралізації негативних її проявів, що знижують ефективність проекту ( межі застосування проекту); особливостей суб'єктів , що оперують в рамках даного проекту; функціональних зв'язків між елементами проекту; умов для його ефективного використання; очікуваних результатів дії проекту. Будова проекту видається його структурними компонентами ( створюється знову або запозиченими з існуючої практики), співвідношенням між ними , послідовністю дій, змістом компонентів. Вид проекту визначається нормативними положеннями, документацією, допоміжними наочними матеріалами.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Натюрморт, як жанр образотворчого мистецтва
Велике місце у навчанні дітей з малярства займає натюрморт. На прикладі натюрморту добре вивчаються та засвоюються важливі закони живопису, методи роботи над етюдами з натури. Натюрморт – це не тільки особлива тема живопис (речі, нерухомі предмети, «мертва природа»), але й особлива форма картини, н ...

Види дитячих розповідей і прийоми навчання розповіді
Усі розповіді можна умовно поділити на розповіді на наочній і словесній основі, за змістом – на фактичні й творчі. При складанні фактичної розповіді дитина перш за все спирається на свої сприймання, пам'ять , при придумуванні користується головним чином творчою уявою. Фактичні розповіді можуть супр ...

Робота із практичної стилістики у школі
Одним із основних завдань вчителя-словесника є засвоєння учнями поняття про стилі мовлення і спілкування, їх основні ознака та сфери вживання кожного з них. Потрібно навчити дітей характеризувати мовленнєву ситуацію (умови спілкування) і відповідно до неї добирати стиль мовлення, навчати розрізняти ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com