Педагогічне проектування як спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності

Статті і корисна інформація » Сутність педагогічного проектування » Педагогічне проектування як спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності

Сторінка 2

При побудові моделі дослідник повинен враховувати відповідність її трьом вимогам: аналогії, репрезентації, екстраполяції (можливість перенесення отриманих даних на об’єкт, що досліджується).

За В. Докучаєвою, сутність моделі повинна виражатись в її інноваційності, тобто у моделі мають бути наявні значні переваги, порівнюючи з попередніми моделями. Використовуючи принцип інноваційності як класоутворюючу ознаку педагогічних систем, дослідниця висуває ряд вимог відносно моделей, що підтверджують інноваційність як певну їх якість. Такими вимогами є: соціальна визначеність, конструктивність, оригінальність, практична придатність.

Педагог повинен вміти системно аналізувати компоненти певного проекту та визначати системоутворюючий фактор, чітко уявляти структуру процесу проектування та послідовність здійснюваних етапів, уміти підібрати систему методів для реалізації проекту та критерії оцінювання його успішності.

Процес проектування інноваційних педагогічних систем є складним і багаторівневим за своєю структурою, де реалізуються зв’язки між його етапами.

Процес педагогічного проектування є основним способом здійснення (реалізації) інноваційної педагогічної діяльності, фактором її ефективності та продуктивності. Проектувальна діяльність дає змогу прогнозувати інноваційний процес на якісно новому рівні, оцінити його переваги та недоліки, внести корективи.

Структура проектування, вимоги до сучасних проектів педагогічних систем дають змогу визначити особливості змісту підготовки майбутнього педагога до педагогічного проектування як засобу інноваційної діяльності:

Підготовчий етап проектування:

формування аналітичних умінь для аналізу та обґрунтування актуальності визначених проблем;

уміння діагностувати стан об’єкту проектування;

формування наукового підходу у вирішенні поставлених задач;

чітке розуміння взаємозв’язку аналізу проблеми, що вирішується з висунутими концептуальними ідеями;

Етап конструювання та реалізації проекту:

чітке уявлення моделі об’єкта, що проектується, з реалістичним конструюванням процессу проектування;

уміння правильної побудови шляхів здійснення даного проекту та визначення етапів реалізації концепції;

визначення системоутворюючого фактору в процесі проектування;

зв’язок проекту з шкільними програмами та іншими системами різного рівня;

врахування особливостей об’єкта проектування;

Завершальний (результативний) етап:

формування навичок моніторингу процесу проектування;

висунення адекватних критеріїв оцінювання процесу проектування;

визначення проблемних сторін проекту;

формування навичок правильного оформлення результатів проектування;

внесення доповнень та змін до проекту.

Таким чином, формулювання особливостей змісту підготовки майбутніх педагогів до процесу проектування дає змогу більш чітко визначити критерії та показники готовності до інноваційної педагогічної діяльності, так як педагогічне проектування є основним засобом реалізації останньої.

Отже, процес педагогічного проектування складається з низки послідовно виконуваних дій та операцій, що відтворюють зміст та структуру інноваційної педагогічної діяльності: діагностування, цілепокладання, прогнозування, моделювання, створення концепції проекту, формування умов та засобів його організації, реалізація проекту, моніторинг процесу реалізації, оцінювання та аналіз результатів, внесення змін, оформлення та опис процесу і результатів проектування інноваційної педагогічної системи.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Спільна творча діяльність як основа формування досвіду
Провівши аналіз категорії «досвід», ми дійшли висновку, що досвід формується у різних видах діяльності. Отже, слід розглянути, яка саме діяльність сприятиме найефективнішому формуванню соціокультурного досвіду молодших школярів. Як філософська категорія, діяльність визначається „специфічно людською ...

Технічні засоби навчання: класифікація та функції
Технічні засоби навчання (ТЗН) — обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності. До ТЗН належать: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються. Класифікувати ...

Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків
Естетична культура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду та шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com