Особливості міжособистісної взаємодії у стресових ситуаціях

Сторінка 3

По закінченні стадії особистісної «експансії» рольові функції взаємодіючих людей відносно стабілізуються. Це четверта стадія розвитку спілкування при стресі. Стабілізація рольового статусу може проходити й монотонно, і супроводжуватися афективними актами спілкування як з позитивним, так і негативним емоційним забарвленням. При цьому створюються неформальні групи. У стресогенних умовах основа такої групи відрізняється більшою внутрішньою стійкістю, згуртованістю, що досягається через постійну напруженість внутрішньо групової протидії. Чим екстремальніші умови існування, тим важче людям, схильним залишатися недоторканим, зберігати нейтралітет у конфліктних ситуаціях.

Виникнення емоційних, вегетативних та інших ознак дистресу супроводжується подальшою зміною активності спілкування. Змінене спілкування може стати найбільш помітним проявом стресу на певній фазі його розвитку, тобто можливе домінування субсиндрому зміни спілкування при стресових ситуаціях. Його можна розглядати як п'яту стадію розвитку спілкування при стресі. В одних умовах така зміна спілкування характеризується збільшенням її активності, в інші – зниженням. При стресовій активізації спілкування в різних умовах можуть переважати компоненти міжособистісної взаємодії, які консолідують групу (соціально-позитивні), або дезорганізують її (соціально-негативні).

При стресі в екстремальних умовах не завжди активізується соціально-психологічна активність, тобто активність спілкування, що сприяє консолідації групи, колективу («кооперативний тип міжособистісних взаємин»). При деяких особливостях екстремальних умов є велика ймовірність виникнення стресу, що виникає в багатьох членів групи і призводить до дезорганізації колективу. Тому необхідно спрямувати соціальну форму адаптаційно-захисного потенціалу на шлях не дезорганізації, а консолідації групи (соціуму).

В багатьох випадках успіх професійної діяльності представників багатьох професій залежить від рівня професійного спілкування. В першу чергу це стосується професії педагога, психолога, соціального працівника. Розвиток в 60-i роки соціальної психології дав поштовх i до нових досліджень різних аспектів проблеми спілкування, особливо під час стресових ситуацій.

Тривалий стрес формує, згідно з позицією Л. Китаєва-Смика, низку субсиндромів. Деякі з них, а саме когнітивний, афективний і поведінковий, було розглянуто при аналізі негативних ефектів стресу. Але для професійно-особистісної деформації педагога визначальну роль відіграє субсиндром зміни спілкування .

Діагностика комунікативних деформацій педагогів дозволяє виокремити такі типи поведінки в навчальному процесі:

1. Конфронтаційний, спрямований на дезорганізацію системи комунікації під час навчання.

2. Агресивно-конфліктний, що приховує логіку спілкування за допомогою інтенсивної постановки провокаційних запитань.

3. Комунікативно-нейтральний, що демонструє відсутність інтересу до спілкування.

4. Експансивний, що стверджує необхідність особливого ставлення до себе під час спілкування.

5. Відчужений, що інтелектуально не бере участь в процесі спілкування.

Ядром усіх типів комунікативних деформацій учителя в педагогічному спілкуванні є афективні порушення системи диспозиційної регуляції процесів комунікативної взаємодії. Афективний зміни системи диспозиційної регуляції деформує комунікативні установки педагога. Це призводить до порушення норм спілкування. А поведінка вчителів наближається за своїм характером до аддиктивної. Корекція аддиктивної поведінки педагога в комунікативній системі охоплює такі процеси:

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Порівняльний аналіз результатів після розвиваючих ігор
Для визначення статистичної різниці між двома зрізами був використаний Т-критерій Стьюдента. За результатами ,що ми отримали, була виявлена не значима різниця. Це говорить про те, що заняття , які проводились на протязі двох неділь не значимо вплинули на розвиток уяви дошкільнят. І тому можна сказа ...

Значення демонстраційних дослідів
Мета застосування наочних методів — збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів. Правильно поставлене запитання, а далі й ціла система запитань, привертають увагу учнів до об'єктів і дослідів, що демонструються, змушують їх цілеспрямовано й послідовно спостерігати, порівнювати, ро ...

Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернутий для вивчення вибраної теми
Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання. Як учбово-виробничі бази можуть виступати: учбово-виробничі майстерні; учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві; учбові полігони; учбові господарства і ін. Найпоширені ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com