Психологічна діагностика стресостійкості та комунікативної компетентності соціальних педагогів

Статті і корисна інформація » Комунікативна компетентність як засіб підвищення стресостійкості соціальних педагогів » Психологічна діагностика стресостійкості та комунікативної компетентності соціальних педагогів

Сторінка 4

Більшість студентів І курсу педагогічного інституту мають середній рівень тривожності, що становить 60%. Також не менш низькі показники високого рівня тривожності – 35%. Низький рівень становить лише 5%.

Кількість студентів ІІ курсу із середнім і високим рівнем тривожності однакова і становить 47%. Низький рівень тривожності – 6%.

Показники студентів ІІІ курсу є подібними до показників студентів ІІ-го курсу і виглядає так: 47% – високий рівень тривожності; 46% – середній рівень тривожності; 7% – низький рівень тривожності. Як бачимо, студенти ІІІ курсу демонструють досить високий рівень тривожності. Показники студентів ІV курсу свідчать про кращу обізнаність молодих людей з навчальною програмою, вмінням раціонально використовувати свій час та здатністю адаптуватися до тих чи інших умов.

Рис. 2.4. Дослідження рівня тривожності студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту (у%)

У результаті проведення методики на визначення рівня тривожності (за Ч. Спілбергером) серед студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту, можна зробити висновок, що більшість студентів мають середній рівень тривожності, що становить близько 50% від загальної кількості опонентів. Біля 40% студентів мають високий рівень тривожності (див. рис. 2.4.).

У методиці, яку ми провели, досліджувані ставили досить високі бали таким пунктам, як сильне занепокоєння, коли думають про свої справи, невпевненість в собі, тривожність перед очікуваними труднощами та збентеженість. Порівняно низькі бали відводилися таким пунктам, як врівноваженість, почуття безпеки, задоволеності життям. Тому для тривожних молодих людей характерна занижена самооцінка, незадоволеність життям. Дослідження показало, що тривожність студентів вищого навчального закладу викликають як причини, пов’язані із навчальною діяльністю (зокрема, надмірне завантаження навчальним матеріалом, незадоволеність вибору професії та ін.), так і особистісні проблеми (конфлікти в сім’ях, смерть близьких людей, низьке матеріальне забезпечення тощо).

Отже, проведене під час експериментального дослідження оцінювання рівня особистісної тривожності (за методикою Ч. Спілбергера), дозволило виявити наявність досить високих показників тривожності серед студентів вищого навчального закладу. Часто молоді люди відчувають стурбованість, хвилювання, невпевненість, роздратування, нервозність, передчуття небезпеки, що і є психологічними проявами тривоги.

З метою визначення рівня обізнаності студентської молоді щодо ролі стресових станів та їх впливу на психологічне та фізичне здоров’я людини, ми провели серед студентів анкетування (Додаток А). Опрацювавши дані, ми виявили наступні результати.

Більшість студентів І курсу вважають, що стрес – це емоційний стан, коли людина пережила щось важке чи переживає в даний момент; дуже знервована, почувається слабкою; коли людина не може думати чи щось робити через якусь травмуючу ситуацію. Інші студенти стверджують, що стрес – це нервове, емоційне перенапруження, коли людина виходить з-під контролю, не може знайти вихід із якоїсь ситуації, дуже нервує, переживає і відчуває тривогу. Треті вважають, що стрес – це порушений психічний стан людини. З отриманих відповідей бачимо, що більшість студентів І курсу знають, що таке стрес.

Відповіді студентів ІІ-ІV курсів щодо визначення поняття «стрес», рекомендацій щодо запобігання (профілактики) стресових ситуацій та частоті виникнення нервового напруження приблизно збігаються з даними І-го курсу. Тому більш детально зупинимося на результатах анкетування студентів ІІ-ІV курсів щодо основних причин виникнення стресових ситуацій та дій для подолання стресових станів, які на їхню думку є найбільш поширеними та найоптимальнішими.

На запитання: «Як часто Ви перебуваєте в стані нервового напруження?» половина студентів І курсу відповіли «щомісяця», а інша половина – «щотижня». Значна кількість студентів вказують на те, що нервове напруження відчувають під час здачі сесії. Значний відсоток (44%) студентів ІІ та ІV курсів вказують на те, що в стресові ситуації перебувають щотижня. Варто зазначити, що студенти ІІ та ІІІ курсів частіше відчувають щоденний стрес (другий курс – 21%, третій – 27%), ніж студенти І і ІV курсу (перший курс – 7%, четвертий – 15%).

Опитані нами студенти основними чинниками виникнення стресових станів вважають: емоційні (50%), соціальні (23%), економічні (20%), політичні (2%) та всі вище згадані (5%) (див. рис. 2.5.). Причому студенти ІV курсу, порівняно з іншими, більшої ваги надають емоційним чинникам (61%).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Види психолого-педагогічної діагностики
Специфіка соціально-педагогічної діяльності обумовлює характер і засоби отримання професійної інформації. Соціальному педагогу доводиться користуватися різними видами діагностики, пристосовуючи їх до власної мети. У цьому сенсі він є міждисціплінарним фахівцем і повинен володіти методами соціологіч ...

Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук
Всю педагогічну літературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити за такими ознаками: У залежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна, критична (рецензії, огляди, тощо). За змістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, мет ...

Основні праці по проблемах самовиховання
Серед значних робіт по самовихованню я б хотіла вказати праці А.І.Кочетова, який двадцять п'ять років свого життя присвятив роботі над цією проблемою. В його популярній книзі "Як займатися самовихованням" розкривається вся теорія самовиховання, його цілі, задачі, прийоми і методи роботи н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com