Особливості комунікативної професійної компетентності соціального педагога

Статті і корисна інформація » Комунікативна компетентність як засіб підвищення стресостійкості соціальних педагогів » Особливості комунікативної професійної компетентності соціального педагога

Сторінка 2

Таблиця 1.1. Компоненти процесу формування мовленнєвих умінь

№ з/п

Компоненти процесу формування мовленнєвих умінь

Оцінні критерії

1.

Зміст мовлення

– новизна

– актуальність

– конкретність

2.

Структура мовлення

– тривалість звучання

– горизонтальне членування

– вертикальне членування

– використання мовленнєвих засобів

3.

Комунікативні ознаки

– інформативність

– логіка

– точність

– чистота

4.

Звукове оформлення

– орфоепічні норми

– морфологічні норми

– синтаксичні норми

– ритміко-інтонаційна виразність

5.

Практична спрямованість

– привертати увагу слухачів до потрібної інформації

– утримувати інтерес до неї

– переконувати

– спонукати до дії

– здійснювати корекцію позиції

6.

Імідж педагога

– ставлення до слухачів

– ерудованість

– емоційність

– стиль

При такому підході до характеристики комунікативної компетентності доцільно розглянути спілкування як системно-інтегруючий процес, що має наступні складові:

1. Комунікативно-діагностична (діагностика соціопсихологічної ситуації в умові майбутньої комунікативної діяльності, виявлення можливих соціальних, соціально-психологічних і інших протиріч, з якими можливо повинні зіштовхнутися особистості в спілкуванні).

2. Комунікативно-програмуюча (підготовка програми спілкування, розробка текстів для спілкування, вибір стилю, позиції і дистанції спілкування).

3. Комунікативно-організаційна (організація уваги партнерів по спілкуванню, стимулювання їхньої комунікативної активності і т.д.).

4. Комунікативно-виконавча (діагноз комунікативної ситуації, у якій розвертається спілкування особистості, прогноз розвитку цієї ситуації, здійснюваний по заздалегідь осмисленій індивідуальній програмі спілкування).

Кожна з цих складових вимагає спеціального соціотехнологічного аналізу, однак рамки викладу концепції дають можливість зупинитися тільки на комунікативно-виконавській частині. Вона розглядається як комунікативно-виконавська майстерність особистості.

Розвиток компетентного спілкування в сучасних умовах припускає ряд принципових напрямків його гармонізації. При цьому для практики розвитку комунікативної компетентності, важливо обмежити такі види спілкування, як службово-ділове або рольове і інтимно-особистісне. Підстава для розходження є звичайно психологічна дистанція між партнерами, це я – ти контакт. Тут інша людина здобуває статус ближнього, а спілкування стає довірливим у глибокому змісті, оскільки мова йде про довіру партнерові себе, свого внутрішнього світу, а не тільки «зовнішніх» зведень, наприклад, зв'язаних зі спільно розв'язуваною типовою службовою задачею.

Комунікативно-виконавська майстерність особистості виявляється як два взаємозалежних і все-таки відносно самостійні уміння знайти адекватну темі спілкування комунікативну структуру, що відповідає меті спілкування, і уміння реалізувати комунікативний задум безпосередньо в спілкуванні, тобто продемонструвати комунікативно-виконавську техніку спілкування. У комунікативно-виконавській майстерності особистості виявляються багато які її навички і насамперед навички психологічного саморегулювання як керування своєю психофізичною органікою, у результаті чого особистість досягає адекватного виконавській діяльності психологічного стану.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Поняття педагогічної творчості і її роль у формуванні пізнавального інтересу школярів
Поняття «творчість» асоціюється зі створенням нових ідей, культурних і матеріальних цінностей, з «самостійно створеною діяльністю в різних напрямках виробничої роботи, науки, культури ». Творчість - це діяльність, що породжує щось нове, що раніше не існувало, на основі реорганізації наявного досвід ...

Робота з батьками з питання розвитку у дітей мистецьких здібностей
У процесі роботи помітила, що діти дошкільного віку, які виховувалися вдома, малюють, як правило гірше, ніж діти, які відвідували садок з раннього віку. Причина – батьки не приділяють належної уваги образотворчій діяльності, вважаючи, що це заняття у наш час – справа несерйозна. Більш того, скаржат ...

Фінансові надходження школи
Основним джерелом фінансування освітніх установ у нових умовах господарювання залишається державний бюджет. Однак для установ народної освіти новий господарський механізм поряд з бюджетним фінансуванням передбачає широке залучення позабюджетних коштів. Найбільш реально проглядаються наступні позабю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com