Ефективність розробленої системи навчання

Сторінка 6

Неухильне дотримання мовного ввічливості в діловому спілкуванні залишає у клієнтів і партнерів сприятливе враження про організацію, підтримує її позитивну репутацію.

Мовний ввічливість має національну специфіку. Кожен народ створив свою систему правил мовної поведінки.

Ввічливість тісно пов'язаний з етикою. Етика наказує правила етичної поведінки (включаючи спілкування), ввічливість передбачає певні манери поведінки і вимагає використання зовнішніх, виражених в конкретних мовних діях формул ввічливості.

Дотримання вимог ввічливості при порушенні етичних норм є лицемірством і обманом тих, що оточують. З іншого боку, сповна етична поведінка, що не супроводиться дотриманням норм ввічливості, неминуче справить неприємне враження і викличе у людей сумніву в етичних якостях особи.

У усному спілкуванні необхідно дотримувати ряд етичних і ввічливосних норм, тісно зв'язаних один з одним.

По-перше, треба шанобливо і доброзичливо відноситися до співбесідника. Забороняється наносити співбесідникові своєю мовою образу, образу, виражати зневагу. Слід уникати прямих негативних оцінок особи партнера по спілкуванню, оцінювати можна лише конкретні дії, дотримуючи при цьому необхідний такт. Грубі слова, розв'язна форма мови, зарозумілий тон недопустимі в інтелігентному спілкуванні. Та і з практичного боку подібні риси мовної поведінки недоречні, оскільки ніколи не сприяють досягненню бажаного результату в спілкуванні.

Ввічливість в спілкуванні передбачає розуміння ситуації, облік віку, підлоги, службового і суспільного положення партнера по спілкуванню. Ці чинники визначають міру офіційності спілкування, вибір формул ввічливості, круг відповідних для обговорення тим.

По-друге, що говорить наказує бути скромним в самооцінках, не нав'язувати власних думок, уникати зайвої категоричності в мові.

Більш того, необхідно поставити в центр уваги партнера по спілкуванню, виявляти цікавість до його особи, думки, враховувати його зацікавленість в тій або іншій темі.

Слухаючи, треба шанобливо і терпляче відноситися до того, що говорить, прагнути вислухати все уважно і до кінця. В разі сильної зайнятості допустимо попросити почекати або перенести розмову на інший час. У офіційному спілкуванні абсолютно недопустимо перебивати співбесідника, вставляти різні зауваження, тим більше такі, які різко характеризують пропозиції і прохання співбесідника. Як і що говорить, слухає ставить в центр уваги свого співбесідника, підкреслює свою зацікавленість в спілкуванні з ним. Слід також уміти вчасно висловити згоду або незгоду, відповісти на питання, поставити своє питання.

Функціональні моделі діалогу.

Слабкий учень Сильний учень

Страницы: 1 2 3 4 5 6 

Актуально про педагогіку:

Історія української народної вишивки
Вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризуєт ...

Розвиток економічних уявлень молодших школярів у роботі вчителів початкових класів
Мета економічного виховання у практиці роботи вчителів початкової школи — виховати самостійну, діяльну людину, наділену якостями ініціативного працівника, розумного господаря, достойного громадянина. Тому економічні знання передові учителі використовують майже в усіх предметах шкільного курсу. На у ...

Можливі способи підвищення інтенсифікації у навчанні лексики ІМ
Мовленнєве спілкування, виступаючи об’єктом в інтенсивному навчанні, є одночасно його метою і засобом досягнення цієї мети. Новий навчальний матеріал, спочатку сприймається учнями у цілому, глобально і стає зрозумілим завдяки по фразовому перекладу на рідну мову; перші спроби вживання нових мовленн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com