Оцінювання, оцінка і вимір знань

У закордонній педагогічній літературі використовується близьке до виміру поняття "evaluation", що можна перекласти як "оцінювання", маючи у на увазі не тільки кінцевий результат, але і процес формування оцінки. Відповідно виділяються два основних види оцінювання - формуюче і підсумкове.

Мета першого - робити, за допомогою оцінювання, вплив на поточний процес навчання за рахунок встановлення зворотного зв'язку від студента до викладача.

Мета другого - одержати підсумкові результати навчання.

Оцінка, як поняття, має два основних значення - як судження про цінність (чи значимості) і як приблизна характеристика деякої величини.

Оцінки поділяються на двох груп: абсолютні і відносні. У формулюванні відносних оцінок використовуються терміни "добре", "погано" і т.п. Оцінки викладачів вузів ближче до абсолютних оцінок, розділеним на чотири рівні (градації)- відмінно, добре, задовільно і незадовільно.

Вимір являє собою процедуру кількісного зіставлення досліджуваної властивості з деяким еталоном, прийнятим за одиницю виміру.

У відмінність, наприклад, від поняття "довжина столу" поняття "знання" не відноситься до безпосередньо вимірюваного феномена і тому знання приходиться вимірювати опосередковано, через емпірично фіксовані прояви того, що фахівці назвали би ознаками (індикаторами) знання. Тому кожне завдання тесту бажано розглядати як індикатор, що виявляє якийсь один фрагмент знання в тих випробуваних, у яких знання є.

Здоровий глузд підказує, що судити про знання всього матеріалу, що перевіряється по відповіді на одне лише завдання помилково, хоча в кожній навчальній дисципліні є питання, правильні відповіді на який говорять багато про що. Тим не менше, надійні висновки можна робити тільки за результатами застосування достатнього числа завдань.

Визначення статистичних характеристик є головним (після експертної перевірки змісту) засобом діагностики якості тесту по будь-якій навчальній дисципліні.

Рівень підготовленості випробуваних виявляється при аналізі їхніх відповідей на завдання тесту. Чим більше правильних відповідей, тим вище індивідуальний тестовий бал. Звичайно цей тестовий бал асоціюється з поняттям "рівень знань" і проходить процедуру уточнення на основі тієї чи іншої моделі виміру знань.

Насправді вірніше говорити про підготовленість, що включає в себе володіння необхідними знаннями, уміннями, навичками і представленнями. Отримана сума балів нерідко приймається за істинний рівень знань, хоча кожний визнає, що власне знання і бали, отримані по показниках знань - різні явища. Адже можна придумати тисячі різних показників і усі вони будуть з різною кількістю балів показувати на рівень знань. Виникає природне запитання - а які з показників правильно вказують на наявність знань, а які помилково?

Для виміру знань вимагаються емпіричні показники. У якості таких виступають зараз будь-які методи контролю знань, хоча інтуїтивно зрозуміло, що вони неоднаково представляють знання. Тому встає питання: "які методи показують краще?"

Апріорі можна затверджувати, що тест це робить краще через більшу його обґрунтованість. В основу обґрунтування якості тесту, крім згаданої вище інтерпретації одержуваних результатів, покладені концепція і модель виміру, а також дані статистичної обробки й інтерпретації результатів перевірки знань.

На рівні повсякденної свідомості будь-яка інтерпретація результатів тестування не представляється важкою справою. Отримана сума балів приймається за щирий рівень знань, хоча кожний визнає, що знання і бали, отримані по показниках знань - різні явища. Адже можна придумати тисячі різних показників і усі вони будуть з різною кількістю балів показувати на рівень знань.

Головна теза інтерпретації - не хто що знає, а хто по даному наборі завдань виявився вище чи нижче. Хоча при такій інтерпретації завжди залишається місце для критики тесту з позиції неповноти його змісту, у практиці цей підхід завжди виявлявся вирішальним через можливість скоротити число завдань і приймати рішення на основі тесту з меншим числом завдань. Власне кажучи, це форма редукції, успіх якої залежить від якості розробки тесту, і від обґрунтування валідності скороченого тесту з нормативно орієнтованою інтерпретацією.

Актуально про педагогіку:

Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку
Труднощі, що виникають у дитини в школі, можуть бути викликані не лише несформованістю особистішої сфери, індивідуальними фізіологічними властивостями нервової системи, але й можуть бути викликані несформованістю внутрішньої позиції школяра. Доведено, що навчальна діяльність протікає успішно, якщо ...

Проектування технологій формування виконавчих дій
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням». Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувают ...

Соціально-педагогічна робота
Соціальне виховання школи реалізується через головні програми: створення (або розвиток) внутрішньо-шкільного виховного середовища та активізація виховного потенціалу мікросередовища (педагогізація мікросоціума), тобто програми внутрішньої та зовнішньої соціально-педагогічної діяльності школи. Ці пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com