Принципи добору змісту тестових завдань

Сторінка 1

Зміст тесту можна визначити як оптимальне відображення навчального матеріалу в системі тестових завдань.

Слова "оптимальне відображення" припускають необхідність добору такого контрольного матеріалу, відповіді на який з високою імовірністю (більше 95%) свідчили б про рівень підготовленості кожного учня.

Досягнення обґрунтованого висновку про знання учнів на основі змісту тесту є головною метою тестології - науки про розробку якісних тестів і їхньому ефективному застосуванні.

Оптимальне відображення припускає також можливість вибору придатної форми і необхідного числа завдань.

Форм лише чотири. Це:

завдання з вибором одного чи декількох правильних відповідей з числа запропонованих;

завдання відкритої форми, де відповідь дописується, у відведеному для цього місця;

завдання на встановлення відповідності;

завдання на встановлення правильної послідовності дій.

Число завдань традиційного тесту звичайно буває не менше тридцяти. Банк завдань адаптивного тесту містить більше число завдань.

При тестуванні перевіряється не весь програмний матеріал, а лише та частина навчальної програми, що входить у зміст. Це знання, що підлягають обов'язковій перевірці в кожнім системі дистанційного навчання. Деякі елементи знань, що перевіряються, (переважно по окремих темах) використовуються тільки в поточному контролі. Інші елементи, що охоплюють знання декількох тем, використовуються в рубіжному контролі, наприклад, наприкінці навчальної чверті. І, нарешті, у підсумковому контролі використовуються завдання, правильні відповіді на який вимагають знання багатьох, а й іноді і всіх тем, вивчених протягом навчального року.

Сформулюємо критерії добору змісту тестового матеріалу:

Значимість. Цей принцип указує на необхідність включити в тест лише ті елементи знання, які можна віднести до найбільш важливих, ключових, без яких знання стають неповними, з численними пробілами. Такі елементи знання, через їхню важливість, можна назвати структурними. У тест, отже, потрібно включати тільки ті матеріали, що відіграють роль структурних елементів в індивідуальному знанні.

Наукова вірогідність. У тест включається тільки той зміст навчальної дисципліни, що є об'єктивно щирим і піддається раціональній аргументації. Відповідно, усі спірні точки зору, цілком нормальні в науці, не рекомендується включати в тестові завдання. Суть тестових завдань полягає саме в тім, що вони вимагають чіткого, заздалегідь відомого викладачам відповіді, визнаного ними в процесі розробки завдань об'єктивно щирим.

Відповідність змісту тесту рівню сучасного стану науки. Цей принцип випливає з природної необхідності готувати фахівців і перевіряти їхнього знання на сучасному матеріалі.

Репрезентативність. У тест не тільки включаються значимі елементи змісту, але звертається увага також на повноту і їхню достатність для контролю. Справді, можна взяти п'ять-шість елементів і перевірити по них знання студентів. Але де впевненість, що студент знає й інші важливі елементи змісту навчальної дисципліни? Шлях до появи такої впевненості лежить у найбільш повному відображенні необхідного знання в завданнях тесту.

Репрезентативність не означає обов'язкового включення в тест усіх значимих елементів змісту. Адже багато хто з них явно зв'язані між собою в загальній структурі знань, включені один в інший цілком чи частково. Крім того, багато елементів у структурі знань ієрархічно супідрядні. Цьому принципу відповідають основні завдання, що краще називати структурними.

Зростаюча складність навчального матеріалу. Цей принцип означає, що кожен навчальний елемент у процесі контролю володіє деякої усереднений, для студентів, мірою труднощів, на яку й орієнтуються викладачі. Практично всі підручники і посібники побудовані за принципом зростаючої труднощів. У таких навчальних дисциплінах, як логіка, математика, іноземні мови, статистика, філософія й ін., знання наступних елементів курсу жорстко залежить від знання попередніх навчальних елементів. Тому вивчати такі дисципліни можна тільки із самого початку, і без пробілів.

Варіативність змісту. Зміст тесту не може залишатися незмінним і незалежної від розвитку науки, науково-технічного прогресу, від нового змісту навчальної дисципліни і від нових підручників. В міру зміни змісту навчальної дисципліни повинний варіюватися і зміст тесту. При цьому приймається в увагу контингент, який проходить тестування. Зміст тесту для слабких студентів помітно відрізняється від змісту тесту для сильних студентів.

Системність змісту. Це означає підбор такого змісту тестових завдань, що відповідав би вимогам системності знань. Крім підбору завдань із системним змістом важливо мати завдання, зв'язані між собою загальною структурою знань. Це можливо лише в тих випадках, коли завдання тесту зв'язані із загальною факторною структурою знань. Такий зв'язок визначається методами факторного аналізу.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання
Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку читання. Найголовніше в роботі над розвитком мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем ...

Основні види педагогічної діяльності
Традиційно основними видами педагогічної діяльності, здійснюваними в цілісному педагогічному процесі, є викладання і виховна робота. Виховна робота - це педагогічна діяльність, направлена на організацію виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності вихованців з метою вирішення ...

Диференційоване навчання в школі
Класно-урочна система потребує вдосконалення навчального процесу диференціацією завдань і методики навчання залежно від можливостей учнів. Навчально-виховний процес, що враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов — диференційованим н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com