Критеріально-орієнтовані тести

Це дуже умовне й в принципі неправильна назва групи тестів, що одержали в нас деяке поширення і визнання. Власне кажучи ж ми маємо справу не стільки з тестами названого роду, скільки з інтерпретацією тестових результатів

Якщо головною задачею є прагнення з'ясувати, які елементи змісту навчальної дисципліни засвоєні, то це випадок предметно-педагогічного підходу до інтерпретації результатів тестування. При цьому визначається: що з головної сукупності завдань (по англ. Domain) випробуваний знає і чого не знає. Інтерпретація результатів ведеться педагогами, мовою навчальної дисципліни.

Висновок вибудовується уздовж логічного ланцюжка:

зміст навчальної дисципліни Þ головна сукупність завдання для виміру знань Þ тест як вибірка завдань з цієї сукупності, відповіді Þ імовірнісний висновок про знання навчальної дисципліни.

При орієнтації на такі тести потрібно велике число завдань і досить повного визначення змісту досліджуваної дисципліни. Інтерпретація результатів ведеться педагогами.

Суперечки відбуваються навколо двох головних питань:

1. Правильність змісту тесту, що означає безпомилковість формулювань його завдань, предметно-наукову обґрунтованість, допустимість тесту для перевірки знань.

При аргументації на користь того чи іншого тесту педагоги спираються на мову, принципи і взагалі на знання навчальної дисципліни, яку вони викладають. У таких випадках говорять про тести із змістовно-орієнтованою інтерпретацією результатів.

2. Обґрунтованість оцінки знань по всьому навчальному предмету, на основі результатів тестування по невеликій вибірці завдань тесту; вибірці з потенційно чи реально існуючої головної сукупності всіх завдань, які можна було б дати випробуваним для упевненої й обґрунтованої оцінки. Фактично це питання обґрунтування точності індуктивного висновку про знання великого числа питань на основі відповідей по малому числу завдань тесту.

Другий вид тестів пов'язаний з орієнтацією на такі конкретні цілі і задачі, як, наприклад, перевірка рівня засвоєння порівняно короткого переліку необхідних знань, умінь і навичок, що виступають як заданий чи стандарт критерію засвоєння.

Наприклад, для атестації випускників дистанційних курсів важливо мати такі завдання, що дозволяють робити висновок про мінімально припустиму їх компетентність (Minimum Competency Tests). При перевірці мінімально припустимого рівня знань зміст завдань носить принципово полегшений характер. Оскільки такі завдання повинні виконувати усі випускники, допущені системою до атестації, тут важко говорити про тести як методі об'єктивного й ефективного виміру різного рівня підготовленості, у строгому контексті поняття "тест".

В такому випадку говориться про тести з критеріально-орієнтованою інтерпретацією результатів. Висновок вибудовується уздовж логічного ланцюжка: завдання Þ відповіді Þ висновки про відповідність заданому критерію.

Під критеріально-орієнтованою інтерпретацією мається на увазі порівняння змісту атестаційних матеріалів з результатами тестування і висновок: що із заданого стандарту і на якому рівні, реально засвоєно.

При критеріально-орієнтованій інтерпретації потрібно трохи менше число завдань, за допомогою яких визначається - що випробуваний знає і чого не знає з заданого стандарту. Інакше кажучи, тут відповіді оцінюються щодо не всієї області (Domain) необхідних знань, а тільки з області, обмеженої конкретним стандартом чи рівнем (критерієм) знань.

При критеріально-орієнтованій інтерпретації для діагностики заздалегідь заданого рівня підготовленості використовуються, власне кажучи, не тести, у традиційному розумінні цього методу, а сукупності завдань у тестовій і в іншій формі. Слово одне, але зміст інший.

Актуально про педагогіку:

Переказ як ефективний засіб розвитку мислення і мовлення
Переказ як вид письмової роботи є ефективним засобом розвитку логічного та образного мислення, уяви, спостережливості учнів. Він дає змогу дітям поєднати здобуті знання і життєвий досвід, реалізувати творчі можливості. Переказ розвиває в учнів логічне мислення, розширює словниковий запас, активізує ...

Морфофункціональні характеристики вікових особливостей школярів
Організм школяра по своїх анатомо-фізіологічних і функціональних можливостях відрізняється від організму дорослої людини. Діти чутливіші до чинників зовнішнього середовища (перегрівання, переохолодження і ін.) і гірше переносять фізичні перевантаження. Тому правильно сплановані заняття, дозовані за ...

Модульна система організації вивчення економічних дисциплін
Відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства для системи освіти більш характерними стають такі принципово нові риси, як динамізм, варіативність. Вітчизняна й зарубіжна практика показують перспективність принципово іншого щодо організації і технології модульного навчання, яке характеризуєть ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com