Наука про тести

Для розуміння сутності тестів важливо розібратися в системі понять. Поняття взагалі утворюють основу будь-якої науки, і в цьому змісті діяльність по розробці й ефективному застосуванні тестів не є виключенням.

Перші наукові праці по теорії тестів з'явилася на початку ХХ століття, на стику психології, соціології, педагогіки й інших так званих поведінкових наук.

Закордонні психологи називають цю науку психометрикою, а педагоги - педагогічним виміром. У нас же загальноприйнятий варіант назви даної науки це тестологія, що може бути педагогічною, психологічною чи соціологічною, в залежності від того, де застосовується і розвивається. В принципі, інтерпретація назви "тестологія" проста і прозора: наука про тести.

Педагогічна тестологія покликана займатися питаннями розробки тестів для об'єктивного контролю рівня знань, тих, хто навчається (в самому широкому змісті цього слова, а не просто "школярів", як можна припустити).

Ключовими поняттями тестології, як однієї з методичних теорій, тест, зміст і форма завдань, надійність і валідність результатів виміру. Крім того, у тестології використовуються такі поняття статистичної науки, як вибіркова і генеральна сукупність, кореляція й ін.

Слово "тест" викликає в людей різні уявлення. Одні думають, що це питання чи задачі з однією готовою відповіддю, яку треба вгадати. Інші вважають тест формою гри чи забави. Треті намагаються тлумачити це як переклад з англійського слова "test" (іспит, перевірка).

Загалом, по цьому питанню немає єдності думок. Не випадково розмах думок про тести виявляється занадто широким: від суджень повсякденної свідомості до спроб наукового тлумачення сутності тестів. У науці проводять істотні розходження між простим перекладом слова і змістом поняття.

Найчастіше ми зустрічаємося із спрощеним сприйняттям поняття "тест", як простий вибір однієї відповіді з декількох запропонованих до запитання. Численні приклади таких, здавалося б, "тестів" легко знайти в більшості систем дистанційного навчання.

Але це часто виявляються не тести, а щось зовні схоже на них. Звичайно це збірники питань і задач, розрахованих на вибір однієї правильної відповіді з числа запропонованих. Вони тільки по ззовні схожі на справжній тест. Розходження в розумінні сутності тестів породжують розходження у ставленні до тестів.

У наші дні існує багато видів тестів, тому дати універсальне визначення для всіх цих видів навряд чи можна.

Традиційний тест являє собою стандартизований метод діагностики рівня і структури підготовленості. У такому тесті всі відповідають на ті самі завдання, в однаковий час, в однакових умовах і з однаковими правилами оцінювання відповідей.

Головна мета застосування традиційних тестів – визначити чвідношення порядку, що встановлюється за рівнем знань між тими, хто проходить тестування. І на цій основі визначити місце (чи рейтинг) кожного.

Тоді виникає одне з головних питань теорії тестів - питання підбору найкращого тесту.

Кожен тест може відрізнятися від інших тестів кількістю завдань, їх складністю, а також багатьма іншими характеристиками. З прагматичної точки зору краще робити тест, що має порівняно менше число завдань, але який володіє більшістю переваг, властивих більш "довгим" тестам.

Поняття "довжина тесту" введено на початку XX століття Ч. Спирманом і означає кількість завдань у тесті. Чим довше тест, тим більше в ньому завдань. Від числа завдань деяким чином залежить точність виміру знань.

У тест намагаються відібрати мінімально достатню кількість завдань, що дозволяє порівняно точно визначити рівень і структуру підготовленості. Інтерпретація результатів тестування ведеться переважно з опорою на середню арифметичну і, на так звані, процентні норми, що показують, - скільки відсотків випробуваних мають тестовий результат гірший, чим у любого іншого випробуваного. Така інтерпретація тестових результатів називається нормативно-орієнтованою.

Але нас більше цікавить визначення поняття тесту як навчального. Такого, який можна використовувати в системах дистанційної освіти.

Актуально про педагогіку:

Використання наочних засобів на уроках розвитку мовлення
Велике значення для розвитку мовленнєвої діяльності мають наочні засоби, що їх використовує вчитель, виконуючи при цьому різні дидактичні завдання: концентрація уваги; розвиток мислительних процесів; розвиток пам’яті; формування певних стандартів мовлення (побудова тексту, правильність вимови та ін ...

Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів
Мета дослідження – вивчення зв'язку самооцінки і успішності навчання дітей в молодшому шкільному віці. Гіпотезою дослідження послужило припущення про те, що успішність навчання молодшого школяра визначає особливості і рівень самооцінки. Експеримент проводився в Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ...

Проникнення гуманізму в університети
Розповсюдженню гуманізму сприяли кризові явища в пізній схоластиці і університетському викладанні. В перші роки XVI в. в Німеччині існували вже 15 університетів (не рахуючи Празького і Базельського на території імперії), з них 9 були засновані з середини XV в. "Молоді" університети зберіг ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com