Переказ як ефективний засіб розвитку мислення і мовлення

Сторінка 1

Переказ як вид письмової роботи є ефективним засобом розвитку логічного та образного мислення, уяви, спостережливості учнів. Він дає змогу дітям поєднати здобуті знання і життєвий досвід, реалізувати творчі можливості.

Переказ розвиває в учнів логічне мислення, розширює словниковий запас, активізує його, сприяє закріпленню граматичних знань, синтаксичних конструкцій, правописних навичок, дає змогу розвивати усне й писемне мовлення (адже кожній письмовій роботі передує усна підготовка). Передаючи зміст близько до тексту, діти вчаться правильно висловлювати свої думки, додержуватись плану, виділяти основне . Дуже важливо вдало дібрати текст переказу, а також методично правильно побудувати урок.

Потрібно привчати школярів додержуватись логічної послідовності у викладі думок, забезпечувати зв’язність, доказовість, зрозумілість переказаного.

Цінність переказу полягає в різноманітності його видів і форм.

Треба подбати, щоб тексти для переказів були змістовними, різноманітними щодо тематичного спрямування і стильових особливостей, доступними і цікавими для дітей, взірцевими щодо мовного оформлення. Учні з особливою охотою переказують тексти про життя дітей, героїчні вчинки видатних людей, школу, сім’ю, пам’ятні події, трудові звершення, про тварин. Текстами для переказів можуть бути твори фольклору (казка, легенда, оповідання, гумореска), тексти із художньої літератури, газет, журналів, кінофільм, діафільм чи телефільм, радіопередача.

Виконанню переказу, як правило, передує складання його плану. І хоч робота над планом переказу для школяра не новина, бо він вчиться складати його, починаючи з першого класу, пускати її на самоплив аж ніяк не можна.

Робота над планом сприяє розвиткові зв’язного мовлення учнів, удосконалює їх мислення. План переказу привчає школярів викладати зміст послідовно, виділяти головне і суттєве, з’ясовувати логічні зв’язки між частинами тексту.

Наше завдання - привчати дітей у процесі зв’язного викладу думок дотримуватися логіко-композиційної послідовності відповідно до плану. Без плану, хоч і найпростішого, робота з розвитку зв’язного мовлення буде малоефективною.

Зв’язне мовлення у своїх розвинених формах потребує підготовки, яка полягає у попередньому продумуванні його змісту, чіткому його плануванні та відповідному словесному оформленні.

Детальні перекази ставлять за мету передавати зміст оповідання, уривку чи епізоду повністю (без пропуску окремих деталей), послідовно (не порушуючи порядку дій) і правильно (точно називаючи імена, факти, окремі назви). Цей вид переказів привчає учнів уважно слухати текст, запам’ятовувати деталі, назви. Виконуючи таку роботу учні набувають навичок аналізувати композицію твору, засвоюють нові й закріплюють вивчені слова, фразеологічні звороти, вчаться викладати свої думки чітко, зрозуміло. Для детальних переказів добирають невеличкі оповідання або окремі епізоди з творів, що мають закінчений характер.

Завдання стислого переказу - навчити учнів висловлювати свої думки та почуття стисло й водночас чітко. Відомо, що передати основу твору, його сюжетний стрижень значно складніше, ніж докладно переказати текст. Стислі перекази вимагають від учнів уміння не тільки послідовно викласти прочитане, а й виокремити із змісту найголовніше, найістотніше. Для школярів це досить складно, тому вони потребують допомоги вчителя.

Перед початком роботи вчитель попереджає учнів, що уривок треба переказувати стисло, тобто спинитися лише на основному, деякі деталі узагальнити, діалоги передати у формі розповіді від третьої особи.

Працюючи над таким переказом, учні аналізують, обмірковують, з’ясовують, що головне в тексті, а що другорядне. Така робота сприяє розвиткові логічного мислення, прищеплює навички стислого виразного мовлення, формує вміння узагальнювати матеріал.

Учні повинні знати, що вчитися стисло викладати зміст - не марна трата часу, а гостра життєва потреба. У народі здавна завжди високо ціниться той, хто вміє сказати коротко і ясно („Стисло та ясно - тому й прекрасно”) і засуджується зайва, пуста балаканина, багатослів’я („Хто багато говорить, той нічого не доводить", „У багатослів’ї не без пустослів’я", „Він набалакає, що на вербі груші ростуть", „Меле язиком, неначе з гарячки”, „Намолов сім. мішків гречаної вовни", „Переливає з пустого в порожнє" і т. ін.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Розвиток уявлень про поняття «театралізація»
Найскладнішою формою творчих ігрових ситуацій, де дитина може себе виявити є театралізація, що охоплює як самостійне творення образів так і постановку музичних сцен чи цілих вистав. До цього дітей потрібно готували поступово, пропонуючи учням різні завдання, серед яких можуть бути наступні: створит ...

Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання учнів
Із загостренням екологічної ситуації, зумовленої антропогенними перетвореннями природного середовища, та необхідністю розв'язання екологічних проблем виникла необхідність впровадження екологічної освіти та виховання в школі як пріоритетних освітньо-виховних напрямів, що відіграють вирішальну роль у ...

Загальне уявлення про самостійну роботу як виду навчальної діяльності школяра
У педагогічній науці ще не склалося єдине розуміння сутності самостійної роботи. Аналіз опублікованих праць і конкретної практики навчання в сучасній школі свідчать, що дидакти, методисти і вчителі-практики розкривають сутність самостійної роботи через опис або шляхів керівництва її виконанням, або ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com