Основні чинники формування комунікативних умінь

Сторінка 1

У системі уроків, які включають відомості про мовлення, учням дається загальне уявлення про спілкування, види мовленнєвої діяльності. Звертається їх увага на відмінності між мовою та мовленням, потрібно зосередити більшу увагу на тому, що мова відображає досвід колективу, а мовлення - досвід індивідуума, бо в мовленні виявляється конкретна людина з її світосприйняттям, з її знаннями та етичними параметрами.

Мовлення - це спілкування за допомогою мовних засобів, що сприймається на слух чи за допомогою писемних текстів.

Важливо пояснити за допомогою чого здійснюється спілкування між людьми. Учні знайомляться з такими основними правилами спілкування, як:

учитися допомагати іншим і словом, і ділом;

намагатися, щоб спілкування було для людей корисним і приємним.

бути завжди уважними, ввічливими і доброзичливими при спілкуванні, поважати думку співрозмовника;

уживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей. Наприклад: „даруйте", „перепрошую”, „дякую”, „будь ласка" і т.д.;

уважно слухати інших;

пам’ятати: неввічливо багато говорити про себе, перебивати співрозмовника;

говорити про те, що може бути цікавим адресатові мовлення. Враховувати його вік, характер та інтереси;

не розмовляти без потреби голосно, не вживати грубих слів;

учитися відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагатися не виявляти свого поганого настрою.

Варто звернути увагу учнів на те, що говорить народна мудрість про правила спілкування. Для цього слід запропонувати на пам’ять вузлик народних повчань:

„Ввічливість є мовою, якою може говорити німий та яку почує і зрозуміє глухий".

„Від прекрасних слів язик не відсохне".

„ Від меча рана загоїться, а від лихого слова - ніколи".

„Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш".

„Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - завзятих ворогів".

„Мовчи, язичку, дістанеш паляничку".

„Холодним словом серце не запалиш".

„Говорити - не горох молотити”.

„Пізнати з мови, якої хто голови".

„Ввічливість нічого не коштує, але все купує”.

„Добре тому жити, хто вміє говорити".

Для кращого запам’ятовування прислів’їв і приказок можна практикувати на кожному уроці мови „хвилинок народної мудрості". Таким чином, формується духовний світ учнів і збагачується їх словниковий запас.

Прислухаймося до побутового спілкування людей. Бачимо, як згубно формалізується українська мова, а злива вульгарщини і хамства затоплює живе мовлення. Хіба це закладено в нашому менталітеті?

Тому вчитель повинен формувати мовну особистість - людину, яка вільно володіє українською літературною мовою. Провідним у школі має бути вивчення живої (звукової) мови (коли переважає багате, розмаїте зв’язне мовлення). Насамперед, необхідно привернути увагу учнів до словників, адже вони допомагають продуктивніше працювати, особливо тоді, коли треба написати переказ, твір, вільний диктант, перекласти текст. Саме тому на уроках діти ознайомлюються з орфографічним, орфоепічним, тлумачним, також синонімів, антонімів та іншими, навчаються практично їх використовувати.

Мова - це підмурівок культури, мистецтва народу. „Немає мови - немає пісні, казки". Тому найголовніше є завдання учителя - навчити дітей вільно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, під час сприймання, відтворення і створення відтворювань із дотриманням українського мовленнєвого етикету, виховати в них потребу у вивченні рідної мови. Так формується мовна культура людини, яка є її портретом, певним захистом від грубості і зла.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Особистісний аспект проблеми сприйняття інформації
В умовах інформатизації життя суспільства природно виникає питання про шляхи сприйняття й обробки інформації індивідуальною свідомістю. Відповідь на це питання цікавить у першу чергу тих, хто прагне поширити інформацію (донеся її з мінімальними витратами), але немаловажне значення він має й для люд ...

Ігрові методики та їх роль у моральному вихованні учнів молодшого шкільного віку
Дослідження проблеми морального виховання свідчить, що в звичайних умовах нерідко виникають розбіжності між правильним вербальним відтворенням моральних знань і реальною поведінкою. Аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої цій проблемі, показав, що досить часто це пояснюється недостатн ...

Зародження історико-методичної науки
Зародження історико-методичної науки відноситься до періоду появи в Росії перших збірок, що містять історичні відомості. Це «Азбуковники» XV - XVII ст. і «Синопсис» («Огляд») - навчальний посібник, що з'явився в Києві в 1674 р. У ньому описуються військові події, даються переліки імен руських князі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com