Вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду з окресленої проблеми

Статті і корисна інформація » Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення » Вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду з окресленої проблеми

Сторінка 5

„Комунікативний підхід - це взаємозв’язок мови й мовлення, коли теоретичні знання використовуються з метою збагачення мовлення учнів".

„Я вважаю, що між вивченням теорії й практики має бути взаємозв’язок. Те, що учні пізнають, вивчаючи правила орфографії, вони повинні закріпити на письмі. Правильно, грамотно писати, читати, висловлюватись”.

Однак, 40,3% вчителів вважає, що треба вчити теорії, правил. Тільки тоді, на їхню думку, будуть грамотними діти.

18,5% респондентів відповідало односкладне: „Так” або „Не думала над цим питанням", „Не приділяю належної уваги цій проблемі”.

Опитування вчителів засвідчило, що мовленнєва діяльність на уроці займає третє рангове місце після пізнання та праці. Більш ніж 52% опитуваних затруднювались відповісти, окремі з них відзначали загальні фрази: „велике", „важливе”, 21% - зовсім не дали відповіді.

У відповідях на третє питання переважали такі прийоми, як бесіда -41,4%; переказ - 31,8%; дидактичні ігри - 17,8%, 9% - ігрові вправи.

У той же час 75% учителів відзначає, що мовленнєва діяльність активізує думку учнів, спонукає їх до висловлювання на певну тематику.

Стосовно відповідей учителів на четверте питання, то тут їхні думки розійшлися. Переважна більшість з них вважає, що мовленнєві вміння слід формувати тільки на уроках розвитку мовлення (72,4%). Вони так і писали:

„Я вчу дітей писати твори, а для цього потрібні мовленнєві вміння".

„Коли ми складаємо колективну казку чи будь-який інший твір, то звертаємо увагу на тему, основну думку, яку треба передати".

(Папіш О.Я. Хустська ЗОШ № 2).

„Опрацьовуючи твір за власним спостереженнями рекомендую висловлюватись на тему".

Більшість учителів, як показало анкетування, працює над формуванням уміння виділяти тему в готовому або власному тексті.

Однак решта вчителів не називали жодного комунікативного вміння, над якими вони мали б працювати, вивчаючи рідну мову.

Ряд учителів відзначають вимоги, які вони ставлять до свого мовлення й до висловлювань учнів. Такі ознаки, як точність, логічність, змістовність, ясність назвали - 34,2% вчителів. Тільки перших три - 42,4% респондентів, дві - 17%, одну - 6,4%.

Складним виявилося вміння відбирати мовні засоби стосовно змісту, мети, теми висловлювання.

Разом з тим, це вміння є провідним у навчанні дітей мови й мовлення на основі комунікативно-діяльнісного підходу. Як вказує М.С. Вашуленко „кожне мовне явище (лексичне, морфологічне чи синтаксичне) має опрацьовуватися в практичній мовленнєвій дільності".

Вже у Державному стандарті освіти передбачено такі „змістові лінії - комунікативна, лінгвістична, лінгвоукраїнознавча і діяльнісна”.

Отже, аналіз, вивчення педагогічного досвіду із зазначеної проблеми показав, що окремі вчителі здійснюють роботу над розвитком мовлення, працюють над мовою й мовленням учнів початкових класів на різних уроках.

Однак, як правило, таких вчителів є небагато. У масовому педагогічному досвіді вчителі мають труднощі. Вони більше вивчають теорію (мову) у вигляді правил, визначень, їм складно забезпечити мовленнєву діяльність учнів, оскільки відсутні методичні рекомендації та посібники з цього питання.

Залишається проблемою взаємопов’язане вивчення мови й мовлення з урахуванням міжпредметних зв’язків, вчителі не проводять, або ж уникають проведення інтегрованих уроків (мови і читання, мови і математики, мови, читання і природознавства), адже їх проведення вимагає ґрунтовної й більш глибокої підготовки, бажання працювати творчо.

Страницы: 1 2 3 4 5 

Актуально про педагогіку:

Формування у молодших школярів практичних умінь і навичок з дикції
Формування вимовних навичок у дитини здійснюється в процесі наслідування і проходить кілька етапів. У ранньому віці в результаті послідовного засвоєння комплексів рухів таких органів мовного апарату, як дихальне горло, голосові зв'язки, язик, нижня щелепа, губи та піднебіння, у дітей розпочинає фор ...

Системний аналіз планування підготовки кваліфікованих працівників
Об'єктивний механізм планомірності припускає підтримкою пропорційності між масою і структурою суспільних потреб. Дія закону планомірного розвитку стосовно сфери професійно-технічної освіти означає суспільну необхідність прямого, свідомого регулювання процесу планування підготовки кваліфікованих пра ...

Методи науки і методи навчання у вищій школі
Продуктивною, на наш погляд, є ідея співвідношення методів навчання у вищій школі і методів науки. Відомі такі загальнонаукові методи пізнання: індуктивні, формально-дедуктивні, аналогії й моделювання, ідеалізації й абстракції, формалізації наукових знань, рух від конкретною до абстрактного, рух ві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com