Реалізація компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі професійної школи

3) на навчання в ПТУ найчастіше приходять учні, інтереси яких у школі не проявилися чи не були виявлені їх учителями («сіренькі»). Наслідок: соціалізація даної частини контингенту учнів ускладнена. Вона не змогла закінчитися в школі й ускладнюється в ПТУ, тому що відсутність стійких інтересів унеможливлює протікання процесу входження в суспільство соціально значимими шляхами. Дана група учнів, за умови відсутності в них інтересу й успіхів у навчанні, несе в собі потенційну погрозу асоціальної поведінки, тому що таку поведінку вони нерідко розглядають як єдино можливий спосіб соціалізації;

4) нерідко серед учнівського колективу профтехучилища зустрічаються учні, з якими в школі працювали малокваліфіковані вчителі. Наслідок: ці учні не можуть чи не хочуть продовжувати навчання в школі, у багатьох з них сформоване стійке негативне відношення як до навчання, так і до педагогів;

5) частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці, яких можна охарактеризувати як "педагогічний брак". Наслідок: якщо в шкільному класі таких учнів 3-5 чоловік, то в силу специфіки тієї чи іншої професії чи місця розташування ПТУ з них може бути сформована вся навчальна група;

6) у навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різні наукові школи виховання, що знаходило вираження в методах виховання, які застосовувалися. Наслідок: неоднозначне відношення учнів до членів педагогічного колективу (і до дорослих узагалі), дисципліни, товаришів по групі, самих себе і т.д.;

7) одностатевий склад навчальних груп у силу специфіки тієї чи іншої професії. Наслідок: відсутність такого об'єктивно необхідного для підлітків і юнаків виду спілкування, як спілкування з однолітками протилежної статі. Усе це спостерігається на тлі загальних прорахунків освіти:

1) відсутність уваги до конкретної людини і знань про нього;

2) вербальний (словесний) підхід до навчання і виховання і методи, пов’язані з ним;

3) заборонно-обмежувальний стиль виховання;

4) відсутність уваги педагогів до розвитку в загальнолюдських властивостей, що учаться, і якостей особистості (честі, достоїнства, порядності, доброти, милосердя і т.д.)

5) відсутність диференційованого підходу до виховання юнаків і дівчат;

6) фрагментарність, відсутність цілісного підходу до виховання, тобто відсутність організованої життєдіяльності учнів у стінах навчального закладу (виділялися окремі сторони виховання ‑ естетичне, трудове, моральне і т.д.). Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища і його специфіка. Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великі категорії інженерно-педагогічних працівників:

1. Майстри виробничого навчання (в/н) – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів.

2. Викладачі, що здійснюють теоретичне навчання і поділяються на:

а) викладачів спеціальних дисциплін;

б) викладачів загальнотехнічних дисциплін;

в) викладачів загальноосвітніх дисциплін. До особливостей ІПК можна віднести:

1) наявність у ІПК працівників, що не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд із працівниками, що мають базову педагогічну освіту (випускники педагогічних і інженерно-педагогічних вузів, педагогічних факультетів державних університетів, індустріально-педагогічних технікумів і коледжів). Наслідок: взаємне нерозуміння в питаннях кінцевих цілей виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педвузів прагнуть працювати на науковій основі, то їхні колеги, що не мають педагогічної освіти, працюють виходячи з позицій повсякденного-побутового світогляду.

Актуально про педагогіку:

Середньовічні Університети як фактор формування західноєвропейської науки
Система наук - теоретична (пізнання ради самих знань); практична (рекомендації для поведінки людини); творча (пізнання з метою принесення користі). Головна проблема - відношення одиничних речей і загальних понять (ідей). Ідеї існують не реально, а як результат нашого пізнання. Характеристики єства: ...

Основні пріоритети культурного розвитку України
Попри тисячолітню історію і кілька тисячолітню передісторію культурного розвитку на українських землях, процес консолідації українців як єдиного великого колективу у формі політичної нації розпочався порівняно недавно і ще триває. Для культурно-освітньої сфери суспільного життя це означає, що саме ...

Технічні засоби навчання: класифікація та функції
Технічні засоби навчання (ТЗН) — обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності. До ТЗН належать: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються. Класифікувати ...