Реалізація компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі професійної школи

Визначаючи зміст і форми організації виховної діяльності у професійних закладах різного типу, потрібно враховувати пріоритетні напрями:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну;

- виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;

- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності;

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров’я;

- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості;

- формування екологічної культури людини, гармонії її стосунків з природою;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

- формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.

До основних шляхів реформування виховання Державною національною програмою «Освіта» віднесено:

- реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу;

- впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей;

- розроблення теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- об'єднання зусиль державних і громадських інституцій у вихованні молоді, сприяння діяльності дитячих та юнацьких організацій.

Навчально-виховний процес у професійній школі має забезпечувати умови для повнішого задоволення національно-культурних потреб особистості. Навчання учнів у ПТУ є важливим фактором оволодіння культурно-історичними і національно-культурними традиціями, збагачення їх загальнолюдським змістом.

Особливості контингенту учнів ПТНЗ:

1) професійний принцип комплектування навчальних груп (на відміну від територіально-вікового принципу комплектування класів середньої загальноосвітньої школи). Наслідок: через територіальну незв’язаність місця навчання і місця проживання часом важко установити контакти з родиною учня. У результаті цього мають місце: недолік інформації про умови становлення особистості учня, які застосовувалися методи виховання, відірваність від родини при проживанні в гуртожитку;

2) мотиви надходження на навчання в дане ПТУ найчастіше зовсім не зв'язані з одержанням професії, по якій здійснюється навчання (приходять у профтехучилище тому, що: це найближче від будинку ПТУ; тут вже вчаться друзі, подруги; після закінчення даного ПТУ по отриманій у ньому професії можна улаштуватися на підприємство, де працюють батьки, що домовляться про гарне робоче місце і т.д.) Наслідок: відсутність інтересу до професії, бажання опанувати саме цією професією, через незв'язаність з нею подальших життєвих планів. У результаті цього за 3 роки навчання може виникнути не тільки стійка байдужність до навчання, але і до праці взагалі.

Актуально про педагогіку:

Рушійні сили і механізм самовиховання особи
Коли з'являється на світ новонароджений, ми говоримо: "народилася людина", тобто говоримо про біологічне його народження. Проте подальший процес біологічного розвитку найтіснішим чином поєднується з придбанням таких якостей і властивостей, які по своєму походженню не пов'язані з біологічн ...

Теоретичні основи логопедичної роботи з усунення вад писемного мовлення у дітей
При усуненні дизграфії слід враховувати, що це порушення не є ізольованим. Логопеди (Л.С.Волкова, М.Зеєман, А.Н.Корнєв, Р.Є.Левіна, Л.Ф.Спірова та ін.) в процесі дослідження дизграфії зазначають, що механізми, які викликають її, обумовлюють порушення як усного, так і писемного мовлення. Тому при ус ...

Вікові особливості мислення молодших школярів
Вивчення літературних джерел показало, що зі вступом дитини до школи відбувається перехід від безпосереднього чуттєвого сприймання світу до сприймання, вираженого в абстрактних поняттях. Те, що вона раніше фіксувала у своєму мисленні як об'єкт із певним набором ознак, отримує наукове осмислення. У ...