Використання природовідповідних засад народної педагогіки у змісті шкільного виховання та навчання

Статті і корисна інформація » Застосування методів і засобів народної педагогіки у практиці шкільної освіти » Використання природовідповідних засад народної педагогіки у змісті шкільного виховання та навчання

Сторінка 1

Одним з найважливіших завдань сучасної школи є вивчення і освоєння духовних цінностей народної культури та краєзнавства.

Вирішуючи завдання «формування загальної культури особистості», прописаної в законі про освіту, педагогам необхідно пам'ятати про дбайливе ставлення до рідної мови, історії, культури, вихованні та розвитку школярів на народній основі народної художньої культури. Особливе значення має засвоєння дітьми відомостей про природу, поведінці, відображення їх у етнопедагогічній спадщині народу, а також оволодіння практичними вміннями та навичками, виробленими в народній практиці. Традиції взаємодії з природою сягають корінням в далеке минуле. У колишні часи повна залежність від природи змушувала селянина вивчати навколишній світ, примічати «найдрібніші подробиці випадковостей природи», вловлювати закономірність і зв'язок одних явищ з іншими. Це вилилося в цілий звід правил, прикмет, спостережень, знати які корисно і нам. Знання передавалися з покоління в покоління і до наших днів дійшли лише найбільш вірні, найбільш тонко відбивають закономірності в явищах природи. Так склався народний календар - спадщина наших предків, свого роду колиска наукового природознавства.

Широкі можливості для освіти і виховання учнів представляє етнопедагогічний матеріал. Залучення прислів'їв, загадок до вивчення природознавства збагачує навчальний процес. Завдяки вміло включеним в канву уроку прислів'ям природні явища представляються наочно й образно, крім того, поглиблюється сприйняття досліджуваного матеріалу, підвищується інтерес до предмету. Прислів'я вчать помічати закономірності в природних явищах, сприяють розвитку спостережливості. При цьому цікаво порівнювати зміст прислів'я із спостереженнями учнів. Існують прислів'я - загадки, розгадування яких завжди цікаво школярам. Наприклад, вивчаючи тему «Пори року. Весна»в класі, можна використовувати прислів'я:« Квітень з водою, травень з травою»;«Від грому до води не втечеш»- можна пов'язати з правилами поведінки під час грози. На уроці «Сезонні зміни в природі»: «Багато снігу - багато хліба», «Холод вересень, да ситий» і т.д. Народом складені прислів'я буквально про кожен пори року, про кожному місяці.

Плідно використовуються виховні можливості народовиховної спадщини з метою формування дбайливого ставлення дітей до рідної природи. Неможливо виховати морального милосердного людини без гарячої любові до людей, батьківщини, рідного краю, природи. Народні традиції забезпечують особливу психологічну середу, виступаючи найважливішим засобом виховання зростаючих дітей.

Основу народної педагогіки становить духовна культура, народні звичаї, традиції, соціально-етичні норми. Початок початків - сім'я. У всі часи, всі народи, незалежно від вірувань, культур, вчили дітей брати приклад з батьків. Рідко в сім'ях, збереглися будь - які традиції; скласти родове древо можуть деякі, та й тільки 2-3 поколінь. Природно, всі ці прогалини зобов'язана заповнювати школа. На уроці по темі «Твої рідні та твоя Батьківщина в потоці часу», діти разом з батьками вивчають свій родовід, згадують покоління предків, прізвища, імена, по батькові і складають родове дерево.

Введення національно-регіонального компонента в зміст освіти відкрило широку перспективу для вивчення та використання національно-культурних цінностей. Звернення вчителів до традицій народної педагогіки, критичне осмислення життєвого і педагогічного досвіду попередніх поколінь дозволяють виявити найбільш ефективні засоби і методи, які сприяють громадянському вихованню молодого покоління, людини, яка знає свій родовід, малу і велику Батьківщину, поважаючого і прихильника звичаї та традиції предків. При вивченні теми «Природна зональність», говорити про традиційні промислах і ремеслах, народному декоративно-прикладному мистецтві.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Процес виникнення творчого задуму: пошук художнього образу, композиції, вибір техніки
Грінченко Борис Дмитрович (1863 ‑1910) український письменник, педа-гог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення україн ...

Обернені тригонометричні функції
Функції, обернені функціям на відповідних інтервалах, називаються оберненими тригонометричними. Вони позначаються Тригонометричні функції не є монотонними у всій області їх визначення. Тому для утворення обернених функцій виділяють інтервали монотонності. а) Функція та її графік Функція на відрізку ...

Лабораторні заняття як форма організації процесу навчання математики
Лабораторне заняття як форма навчання для вироблення вмінь і навичок має більшу продуктивність, ніж урок формування вмінь і навичок. На цьому занятті відсутня тверда регламентація навчальної діяльності студентів, надається великий простір для прояву їхньої ініціативи і винахідливості. Завдяки цьому ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com