Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнів

Сторінка 1

В сучасній педагогіці виникло таке поняття, як „духовний потенціал особистості”. Це поняття необхідно розуміти , як здатність інтегрувати дії, спрямовані на внесення гармонійної впорядкованості в оточуючий світ.

Духовність - це індивідуальний прояв двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання та соціальної потреби жити, діяти для інших.

З визначення можна зробити висновок про структуру духовності, яка складається з таких компонентів:

індивідуальна виразність людини;

духовні потреби людини;

пізнавальні потреби людини;

соціальні потреби людини;

потреба самоактуалізаціїї;

потреба діяльності та самодіяльності.

Потреба - це стан нужди в об’єктивних умовах, предметах, без якої неможливий розвиток та існування живих організмів, їх життєдіяльність. Потреби людини необхідно розглядати як особливий психічний стан індивіда, як не співвіднесеність в психіці особистості внутрішніх та зовнішніх умов діяльності. Потреба – джерело активності людини.

Критеріями духовності виступають:

орієнтація людини на вищі естетичні цінності, вчинки по совісті;

ставлення людини до громадської діяльності;

прагнення особи до пізнання;

розуміння людиною сенсу буття.

Характеристику критеріїв об’єднуємо у таблицю 1

Критерії

Показники

Морально – естетична культура

Моральні норми, моральний ідеал, любов та повага до ближнього.

Соціальні

Ставлення до громадської діяльності, доручень. Ставлення до Батьківщини, відчуття справжнього громадянина в собі.

Пізнання

Творча спрямованість, пошуковий інтерес, жага до знань, рівень інтелектуального розвитку.

Розуміння сенсу буття

Життєва позиція, своєї мети , прагнень, свого призначення в житті.

Людина може багато читати, ходити до театру, спілкуватися з розумними людьми, мати тактовність, але якщо її розум та вади свідомо направлені на користь собі, а не альтруїстичні вчинки, то її не можна назвати духовно вихованою.

З високим рівнем сформованості духовності можна назвати людину, яка володіє системою умовностей та регламентацій поведінки, яка має такий рівень культури, при якому спрямовує свою власну природу, свої думки, дії та діяльність на збереження, створення добра, гармонії, прекрасного в житті інших людей. Згідно спостережень Б. Братуся щодо сформованості духовності у дітей слід розглядати три рівні сформованості: високий, середній та низький. Усі ці рівні тим чи іншим способом властиві кожній людині. А в якісь моменти ситуативно перемагає якийсь один з цих рівней. Тож не можна чітко відносити певний рівень до конкретної особи.

Характеристика рівнів сформованості духовності наведена в таблиці 2.

Таблиця 2

Рівні

Показники

Високий

Сформований моральний ідеал: доброта, порядність, чесність, правдивість, справедливість, працелюбність, вміння давати морально - етичну оцінку оточуючим явищам чи вчинкам, активність, любов до Батьківщини, наявність мети життя, творчі здібності, високий інтелектуальний рівень.

Середній

Сформований моральний ідеал добра, порядність, чесність, правдивість, працелюбність, активність, високий рівень розумового розвитку.

Низький

Не має сформованого морального ідеалу, злість, зрада, підступність, егоїзм, жорстокість, низький розумовий розвиток, не має пізнавального інтересу, патріотичних почуттів, чуйності, мети життя.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Аналіз професійної діяльності фахівця
Професія апаратника є головною та найбільш чисельною у хімічних та нафтохімічних виробництвах. Вона є професією широкого профілю, замінюючи десятки професій, які існували раніше та які зникли у зв’язку з високим рівнем автоматизації виробництва. Саме тому в наш час у праці апаратника значний елемен ...

Проектування технології формування ООД
Орієнтована основа діяльності в педагогіці та психології визначається як група дій, спрямованих на всебічну інформацію про майбутню навчальну діяльність. Метою розробки технології формування нових знань є проектування і реалізація оптимальної ООД, яка дозволить сформувати необхідні професійні дії і ...

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, р ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com