Формування художніх здібностей учнів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі

Статті і корисна інформація » Гра, як провідний метод у роботі гуртка образотворчого мистецтва для першокласників » Формування художніх здібностей учнів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі

Сторінка 2

Поступово діти вдосконалюють навички володіння пензлем, фарбою, водою, вчаться вільно заповнювати всю площину аркуша, працювати зі змішаною фарбою для одержання потрібного кольору, поєднувати різні кольори з теплими і холодними відтінками додаючи до основних кольорів та їх сумішей білу і чорну фарбу.

Дітям потрібно знати, що фарби бувають різні: гуашові, акварельні, олійні, темперні. Художники працюють не тільки фарбами, а й такими матеріалами, як тушшю, вугіллям, крейдою, олійними фарбами.

Щоб розширити уявлення дітей про художні матеріали, їхні виражальні особливості, треба показувати й тонкі, прямі й хвилясті лінії, кілька нескладних графічних робіт, на яких добре видно лінії різної товщини.

Одне із занять можна провести на природі, в лісі, де помітна краса ліній. Також ще слід звернути увагу, пов’язавши красу форми природи з красою речей, зроблених руками майстрів. Під час екскурсії учні роблять замальовки гілок за допомогою більш різноманітних матеріалів: пером і тушшю, фломастером.

Навчаючи дітей зображувати світ лініями керівник гуртка розширює їхні образотворчі можливості прищеплює інтерес до художньої практики.

Але навчити дітей правильно малювати з натури – це ще не все. Треба ще допомогти їм розібратися, що таке художня мова і про що говорить мистецтво.

Перед виконанням будь-якого завдання, треба пояснити учням, що вони повинні в своїй роботі не тільки зобразити те, що від них вимагають, а й висловити своє емоційне ставлення в яскравій художній формі. Художник, розпочинаючи роботу над твором, обов’язково ставить перед собою певну емоційну мету. Він прагне насамперед звернути увагу глядача на конкретний художній образ, який передає ідею твору і ставлення автора до зображеного.

Педагог акцентує увагу на зображенні двох емоційно контрастних етапів природи. Після сприймання твору мистецтва учні приступають до створення особистої картини. Результат роботи значною мірою залежить від емоційного настрою кожного учня, від того наскільки своєчасно педагог допоможе індивідуально учневі.

Не слід боятися, що учні будуть копіювати картини видатних художників все рівно в них вийде щось своє.

Велике захоплення викликають у дітей заняття, на яких учні здійснюють подорожі.

На заняттях педагог також знайомить учнів з декоративним малюванням, розповідає про роль прикрашення в побуті й житті людей.

Усі народи світу, створюючи речі повсякденного вжитку, дбали не тільки про їхнє функціональне призначення, а й про зовнішній вигляд, тобто про естетику. Оздоблення може відображати характер і настрій однієї людини, групи людей, цілої нації. Саме тому декоративно-прикладне мистецтво відіграє велику роль у розвитку в учнів почуття прекрасного.

Вивчаючи образотворче мистецтво, не можна обійти архітектуру. Вважаємо за потрібне пояснити учням, що кожна соціально-економічна формація засобами архітектури виражала економічний, соціальний, політичний, а іноді й філософський характер епохи. Окрема будова, група будівель, архітектурні ансамблі й цілі міста можуть виражати різні почуття: радість, гордість, сум тощо. Щоб учні усвідомили, що таке емоційний зміст архітектурної споруди їм слід показувати слайди шедеврів архітектури, пам’ятників національного зодчества.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Значення виразного читання у навчальній діяльності молодших школярів
Володіючи теоретичними основами і практичними навиками виразного читання виконавець залучає до творчості слухачів, впливає на їхні почуття, розум, волю…Виразне читання ми сприймаємо із великої сцени, із засобів масової інформації, у повсякденному житті у процесі спілкування. Та вперше із терміном в ...

Виховання читацьких інтересів молодших школярів у процесі оволодіння рідною мовою і читанням
Як свідчать результати психолого-педагогічних досліджень, найбільш продуктивним для залучення дітей до книг і читання являється дошкільне дитинство і молодший шкільний вік: 3-5 років при індивідуальних заняттях в сім’ї, 6-7р. в системі всеобучу. Це період так званого дитячого читання. Він завершуєт ...

Технології створення педагогічного проекту
З опорою на класичні уявлення про проектування, погляди науковців, а також з урахуванням сутності поняття «педагогічне проектування» і специфіки педагогічної діяльності, можна виділити наступну схему етапів педагогічного проектування: передпроектний (початковий) - характеризується формуванням перві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com