Прилади для вимірювання атмосферного тиску

Сторінка 1

Манометр

Манометри – прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари. Вони застосовуються у всіх випадках, коли необхідно знати, контролювати і регулювати тиск. Найчастіше манометри використовують в теплоенергетиці, на хімічних, нафтохімічних підприємствах, і підприємствах харчової галузі.

Найпоширеніші манометри – механічні, в яких чутливим елементом, що сприймає тиск, служить трубка Бурдона, поршень, мембрана або інше тіло.

Принцип дії класичного манометра заснований на зрівноважуванні вимірюваного тиску силою пружної деформації трубчастої пружини або більш чутливої мембрани, один кінець якої запаяний в утримувач, а інший через тягу пов’язаний з трібко-секторним механізмом, що перетворює лінійне переміщення пружного чутливого елемента в круговий рух індикуючої стрілки.

Обираючи манометр, потрібно знати: межі вимірювання, діаметр корпусу, точності приладу. Також важливі розташування і різьблення штуцера. Ці дані однакові для усіх приладів, як вітчизняних, так і європейських.

Основою вимірювальної системи манометра є чутливий елемент, котрий виконує функцію первинного перетворювача тиску. Залежно від принципу дії і конструкції чутливого елемента розрізняють манометри рідинні, поршневі і деформаційні. Останнім часом знаходять застосування прилади, дія яких базується на вимірюванні змін фізичних властивостей різних речовин під дією тиску.

У більшості випадків первинні перетворювачі тиску мають неелектричний вихідний сигнал у вигляді сили або переміщення і об'єднані в один блок з вимірювальним приладом. Якщо результати вимірювань необхідно передавати на відстань, то застосовують проміжне перетворення цього неелектричного сигналу в уніфікований електричний або пневматичний. При цьому первинний і проміжний перетворювачі об'єднують в один вимірювальний перетворювач. За призначенням манометри бувають:

- для вимірювання абсолютного тиску, відлік якого ведеться від нуля (абсолютного вакууму);

- для вимірювання надлишкового тиску, тобто різниці між абсолютним і атмосферним тиском, коли абсолютний тиск більший від атмосферного (від 0,06 до 1000 Мпа) – манометри;

- для вимірювання різниці двох тисків, що відмінні від атмосферного – мають назву дифманометри;

- для вимірювання тиску розріджених газів (тиску нижче атмосферного, до мінус 100 кПа), а також надлишкового тиску (від 60 до 240000 кПа) – мановакуумметри;

- манометри малих надлишкових тисків до 40 КПа – напороміри;

- тягоміри - прилад для вимірювання малих величин вакуумметричного або надлишкового тиску природного газу та інших різних газів, які є неагресивними по відношенню до матеріалів приладу, які контактують з вимірюваним середовищем (сталі, кольорових металах і їх сплавів);

- мановакуумметри з крайніми межами, не перевищують ± 20 кПа – тягонапороміри.

Барометр

Барометр був винайдений учнями Галілео Галлілея, італійцями Еванджеліста Торрічеллі та Вінченцо Вівіані у 1643 році. Виходячи з уявлення, що ми живемо на дні повітряного океану, що тисне на нас. Торрічеллі запропонував Вівіані зміряти цей тиск за допомогою запаяної з одного кінця трубки («трубка Торрічеллі»), заповненою ртуттю. При перекиданні трубки у посудину з ртуттю, ртуть з трубки виливалась не повністю, а зупинялася на деякій висоті, так, що в трубці над ртуттю утворювався порожній простір. За допомогою «трубки Торрічеллі» в 1664 році французький фізик і математик Блез Паскаль довів існування тиску атмосфери. Декарт відразу ж запропонував ідею вимірювання атмосферного тиску на різних висотах, яка також була реалізована Паскалем в 1648 році. У 1665 році англійський фізик і хімік Роберт Бойль назвав новий прилад барометром. У 1670 році англійський вчений Роберт Гук розробив шкалу барометра, де низький тиск відповідав дощу і шторму, а високий — гарній і сухій погоді. Такі позначення ми можемо бачити і на сучасних побутових барометрах, хоча такої простої залежності між тиском і погодою не існує, бо зв'язок цей набагато складніше.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Загальнонаукові методи досліджень
Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях (рис. 3.1.). Вони включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, формалізацію, гіпотезичний і аксіоматичний методи, створення теорії, спостережен ...

Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею
Період навчання у студентів професійних навчальних закладів збігається з юністю – важливим віковим етапом, пов’язаним у соціальному плані зі стартом багатьох життєвих напрямків. Зважаючи на положення щодо того, ніби рушійними силами розвитку психіки людини як суб'єкта діяльності, як особистості є в ...

Значення технічних засобів при вивченні курсу природознавства
Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує технічні засоби навчання. За допомогою інтерактивної дошки або комп’ютера підключеного до великого монітору, вчитель має можливість демонструвати учням картини, таблиці, схеми, кінофі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com