Образотворче мистецтво та його вплив на розвиток творчості дошкільників

Статті і корисна інформація » Розвиток зображувально-художніх здібностей дітей засобами нестандартних технік » Образотворче мистецтво та його вплив на розвиток творчості дошкільників

Сторінка 1

Закон України „Про дошкільну освіту” орієнтує педагога на формування особистості кожної дитини, розвиток її творчої спрямованості, розкриття потенційних можливостей при збереженні дитячої субкультури та визначенні унікальної ролі дошкільного дитинства в становленні особистості.

Базовий компонент дошкільної освіти виходить з того, що в центрі уваги педагога має бути дитина – її інтереси, можливості, прагнення, очікування. Все це означає, що реальною має стати практика визнання пріоритету дитячого буття – творчого, насиченого, інтенсивного, піднесеного, тобто такого, що відповідає природі дошкільника. Ідею творчості в свій час підкреслював і педагог В.О.Сухомлинський: „Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть тоненькі струмочки, які живлять джерело творчої думки”.

Образотворча діяльність є одним з найцікавіших занять для дошкільників, бо саме через малюнок за допомогою фарби, олівця вони мають можливість передавати свої враження про оточуючу дійсність, виражати своє відношення до неї. Але образотворча діяльність тільки тоді може набути творчого характеру, коли у дітей розвиватимуться естетичне сприйняття, образне мислення, уява і коли вони матимуть необхідні навички та уміння, які потрібні для створення цього зображення. Тому головним завданням розвитку творчих здібностей дітей вважаю виховання естетичних почуттів, які сприяють розширенню природних нахилів, здібностей, обдарувань, уяви, фантазії дитини, а допоміжним – навчання технічних прийомів.

Працюючи в даному напрямку, ставлю перед собою мету: кожне заняття спрямувати на розвиток у дошкільнят творчості. Діти залюбки створюють нові образи, надаючи їм оригінальності, проявляючи фантазію, реалізуючи свій задум, самостійно знаходячи засіб для його втілення. Саме в процесі такої діяльності намагаюсь розвивати у дошкільнят:

вміння передавати свої думки, почуття, стан, настрій, фантазії через образотворчу діяльність;

вміння виявляти ініціативу естетичного ставлення;

пошук, зацікавленість під час створення того чи іншого образу.

На своєрідність образів, які створюють діти, впливають і особливості навчання. Світ навколо дитини – це, за словами В.Сухомлинського, „світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою”. Заглибившись у цей світ, вбираючи його звуки, запахи, фарби, насолоджуючись його гармонією, дитина удосконалюється як особистість. У неї розвивається неоціненна властивість – спостережливість. Допитливий і жадібний до всього нового розум дитини прагне проникнути в сутність явищ, намагається зрозуміти їх закономірність, доцільність і обумовленість. Тому на заняттях з образотворчої діяльності широко застосовую спостереження, обстеження, художню літературу та живопис, розгляд ілюстрацій, музику, вчу дітей бачити красу, відчувати її, відгукуватися на красиве емоціями і почуттями, що дає змогу відтворювати той чи інший предмет або явище на основі інтелектуально-емоційного досвіду дитини, сприяє збагаченню зображення, удосконаленню форми малюнка. Привертаючи малюка до краси, навчаючи його розрізняти тепло та різноманітність кольорів, бачу як змінюється його настрій, якої зацікавленості набуває погляд. Використання таких методів допомагає відійти від копіювання готових образів, утворення шаблонів, стимулює дітей індивідуально, по-своєму відтворити в зображенні свої фантазії, настрій та переживання.

Крім того постійно намагаюся формулювати творчі завдання, які дозволяють найбільш повно розкрити та активізувати творчі можливості дітей, відшукати творчий розв’язок.

В творчому процесі тісно взаємопов’язані уява та відчуття. Відчуття стимулюють роботу уяви, образи уяви народжують відчуття. В дитини відчуття неглибокі (хоча і яскраві), недостатньо свідомі. Дитячим відчуттям характерна відвертість, розкутість. Саме тому виразність дитячого малюнка не завжди являється результатом цілеспрямованого пошуку, вона може бути випадковою, інтуїтивною, обумовленою яскравими почуттями. Сприйняття, мислення, почуття, інтуїція проявляються у дитини в структурі уяви. Одні діти надають перевагу зображенню предметів більш детально, послідовно, проявляючи при цьому творчість, а інші – також творчо фіксують в зображенні в основному свої переживання, відношення.

Незважаючи на зміст малюнка, якщо в дитини домінує „пізнавальна” уява, вона буде намагатися більш детально зобразити предмет і сюжет, а якщо домінує „емоційна” уява, малюк може задовольнитися і більш схематичним зображенням. Для нього більш важливо, щоб малюнок дозволив йому виразити свій стан, що означає для нього зміст ситуації або предмета. Таким чином переважаючий вид уяви впливає на характер малюнка: на його повноту, деталі. Дана закономірність дозволяє зрозуміти, чому в одній і тій же групі одні діти намагаються ретельно зображувати, вимальовувати деталі, а інші тільки намічають зображення, фіксуючи увагу на динаміці подій.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Розробка уроку по предмету «Я і Україна» із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Тема. Рослини - частина живої природи (3 клас) Мета. Ознайомити дітей з різноманітністю рослинного світу, зовнішньою будовою рослин; ознаками, за якими їх відносять до живої природи; дати поняття про дикорослі і культурні рослини; розвивати у дітей пам’ять, спостережливість; виховувати любов до при ...

Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору
Оскільки підготовка майбутнього керівника хору розглядається нами з позицій певних професійних знань та умінь “ і не може бути суто власною метою, а є певним процесом, що розростається, тісно пов’язаним з ідеєю просвітлення, тяжіння до світу, втіленої у образі освіти як переходу з темної печери на ...

Впровадження сучасних педагогічних технологій в початкову школу
У ході вивчення стану впровадження інформаційно-комунікативних технологій в освітню діяльність навчальних закладів Херсонської області виявилося, що на місцях приділяється увага загальній інформаційній грамотності педагогів. Однак у навчальній діяльності новітні технології використовуються недостат ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com