Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі

Статті і корисна інформація » Спільна робота сім’ї та школи в педагогічному процесі » Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі

Сторінка 1

Сухомлинський у своїх працях “Батьківська педагогіка” в “Сім’я і школа” висвітлює питання виховання дітей.

Основною причиною дитячої бездоглядності й правопорушень є за моїм твердим переконанням, низька педагогічна культура сімейно-шкільного виховання. Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, що ні школа без сім'ї, ні сім'я без школи не можуть упоратися з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини. А поки що виходить так, що сім'я і школа виховують дітей кожен за своїм розумінням.

Багато батьків зовсім не знають, як правильно виховувати юних, формувати їх характер, погляди, звички, у чому полягає цей процес. Безперечно, нема батьків, які б не хотіли, щоб їхні діти виросли хорошими людьми, чесними трудівниками, корисними суспільству. Але біда в тому, що не всі вміють це робити.

Ми в своїй практиці переконалися: самі діти є величезною виховуючою силою для дорослих. Справді, у домі, де є діти, для педагогів відкривається благотворна можливість формувати осередок моральної чистоти, благородства, духовного багатства, сердечних людських стосунків. Якщо з допомогою школи в молодій сім'ї закладено міцні основи високої педагогічної культури сімейно-шкільного виховання, дитина здатна творити чудеса: вона не допустить, щоб батько став п'яницею, утримує батьків від грубого слова, сварок і т. п. Ось чому, думається, найважливішим завданням педагогів є навчання батьків того, як виховувати дітей.

У нас у школі працює ось уже півтора десятки років постійно діючий батьківський університет. У ньому кілька груп. Перша — для молодого подружжя, у якого ще немає дітей. У другій вчаться батьки дошкільнят — дітей, які мають вступати в перший клас, а також створено спеціальні групи для батьків і матерів учнів різного віку.

Дитина вчиться в школі десять років, а її батьки вчаться в своєму університеті тринадцять років. Відвідують заняття і батько і мати, всі без винятку. Якщо той або інший з батьків не може з'явитися на лекцію, він просить у директора або класного керівника дозволу на це. Заняття в кожній групі проводяться два рази на місяць по півтори години. Ведуть їх директор школи, завуч, найкращі вчителі. Взагалі ж цю роботу я, як директор, вважаю найпотрібнішою і найважливішою серед інших обов'язків керівника школи.

Дехто може спитати: якщо в школі працюють сім батьківських груп і збираються вони двічі на місяць, то виходить, учителі тільки й роблять, що говорять з батьками? Ні, перевантаження ми не відчуваємо, бо звільнили себе від багатьох непотрібних, але широко побутуючих у школах форм спілкування з батьками. Ми не ходимо до дітей додому, їхні батьки і матері йдуть до нас самі.

На заняттях педагоги прагнуть конкретно розібрати, що означає правильно виховувати дітей, підлітків, юнаків і дівчат. Не проголошують лозунгів і закликів, до яких, на жаль, інколи зводяться батьківські збори, а дають ділові поради батькам і матерям.

Так, на заняттях молодожонів — майбутніх батьків — розмова ведеться головним чином про культуру взаємовідносин подружжя, про вміння людини керувати своїми бажаннями, пристосовуючи і узгоджуючи їх з бажаннями інших людей. Якщо уважно проаналізувати те, що в життєвому плаванні зветься щастям і нещастям, удачею і невдачею, духовним багатством, яке створюється вдвох (а потім і сімейним колективом) — усе це грунтується на культурі людських відносин.

Оберігаючи недоторканність інтимного світу людей, ми разом з тим тактовно торкаємось найзаповітніших, можна сказати, заповідних куточків людських сердець. Саме це якраз і приваблює молодих батьків і матерів. До речі, майже всі вони — колишні наші учні.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Структура педагогічної діяльності
На відміну від прийнятого в психології розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотиви, дії і результат, стосовно педагогічної діяльності переважає підхід виділення її компонентів як щодо самостійних функціональних видів діяльності педагога. Н.В. Кузьміна виділила в ...

Елементи народознавства на уроках ботаніки
Під час вивчення систематики рослин є можливість використовувати український фольклор. Передусім на основі будови квітки і плоду з'ясовуються характерні ознаки певної родини, а потім називаються представники і характеризуються їх ознаки. Наприклад: до родини бобових на основі зіставлення певних озн ...

Особливості змісту виховання в сучасній школі
В основі сучасної вітчизняної методології відбору змісту виховання лежить ідея реалізму мети виховання. В умовах розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної держави, становлення громадянського суспільства в Україні особливого значення набуває формування громадянина - особистості, як ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com