Методика виховання загальноосвітньої школи

Сторінка 4

Створення морального середовища не є одноразовою дією. Цей процес відбувається протягом певного часу, на нього впливають традиційні відносини, що складаються в шкільному колективі. Моральна система є суто традиційною з погляду її формування, розвитку, функціонування, характеру управління суспільними відносинами. Більше того, традиція протягом тисячоліть залишалась чи не єдиним специфічним засобом трансляції моральних відносин. У Словнику з етики під "традиціями" розуміють повсякденні форми поведінки, які передаються з року в рік, дотримуються більшістю без тиску й контролю через збереження такої норми попередніми поколіннями і які виступають як окремі акти поведінки (повсякденне вітання зі старшими) і як цілий ряд заходів (ремонт школи в кінці навчального року). Відмирання одних, народження й розвиток інших — ось складна картина традицій шкільного життя. Цьому процесу властива безконтрольність, він зумовлений зміною поколінь учителів і учнів. Не слід надавати традиціям стихійності, бо ж найменші відхилення їх від моральних норм наносять серйозну шкоду моральному вихованню одного з поколінь.

У наш час спостерігаються негативні явища в соціальному розвитку вихованців. До них належать низькі показники соціальної адаптованості дітей, підлітків і студентів в навчальних закладах, тенденція до відчуження їх від батьків, учителів, школи, а відтак й усього суспільства, яка зростає. Лише 7 відсотків старших підлітків відвідують школу за власним бажанням, а 93 — роблять це вимушено, під тиском батьків чи життєвих обставин. За іншими даними [7, с. 28], переважна більшість старшокласників (54,5%) характеризується середніми показниками соціально-комунікативної активності. Значна їх частина залишається пасивною в цій сфері (від 0 до 30,8%). Процвітають цинізм, жорстокість, агресивний конформізм, грубість, насильство, безвідповідальність. Для багатьох наших дітей і підлітків є чужими поняття "милосердя", "честь", "совість", "людська гідність"; їхні життєві цілі чітко не визначені, а загальнолюдські й культурно-національні цінності не мають важливого значення.

Виховати громадянина — людину соціально активну, з чітко визначеними правилами й обов'язками — можливо тільки за умови наявності аналогічного оточення. Тому цілеспрямована організація соціально-комунікативної діяльності, між суб’єктної взаємодії вихованців, їхнє спілкування є найважливішими факторами, засобом формування моральних відносин у мікро-середовищі школи. Неабияка роль у цьому відводиться вчителю.

Організовуючи міжсуб'єктну взаємодію, педагог виконує чотири функції спілкування: діяльну, організаторську, сприяючу й виховну.

Діяльна проявляється через стимулювання просторових, психологічних, соціальних взаємодій, введення соціально-комунікативної активності в навчальних колективах і групах.

Власне організаторська реалізується визначенням групових перспектив, підготовкою до конкретних видів діяльності, налагодженням співробітництва, взаємодопомоги при виконанні певних завдань, проведенням змагань, використанням громадської думки у виховних цілях.

Сприяюча знаходить вияв у співучасті вихователя в реалізації конкретних дій і вчинків вихованцями, допомозі учням з метою полегшення їхньої взаємодії з групою чи окремими особами, знятті психологічних перешкод тощо. Разом із тим вихователь має виступати організатором спілкування з учнями, встановлення просторових, психологічних, соціальних контактів з ними, що вимагає від нього руйнування вікових, соціально-психологічних, мотиваційних бар'єрів, налагодження неформальних особистісних стосунків із дітьми, скорочення кількості заборонених і розширення виховних ситуацій на дозвіллі. Крім того, учитель повинен подолати в собі загальні стереотипні й ситуативні установки в підході до окремих підлітків, розуміти їхній внутрішній настрій у певних ситуаціях і враховувати його в процесі відносин, уміти передавати власні моральні якості тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Використання методу проектів
Під методом проектів розуміється технологія реалізації діяльнісно-зорієнтованого підходу, в основі якої лежить система лінгвістичних комунікативних завдань, що становлять структуру дослідної діяльності проектування учнів. У нормативних документах безпосередньо наголошується доцільність використання ...

Введення самостійних курсів історії
На початку 30-х рр. в умовах формування в СРСР тоталітарного режиму виховання активної особистості перестало бути першочерговим завданням школи. Державі були потрібні кваліфіковані кадри і одночасно слухняні виконавці висунутих згори ідей. На перший план ставилося завдання підвищення рівня освіти, ...

Проблеми розвитку та взаємодії сучасного світу
З кінця 60-х років минулого століття в західній науковій педагогічній та психологічній літературі ведуться дискусії щодо проблеми толерантності, яку сприймають не лише як традиційну проблему західної думки чи суспільства, а саме як нову спільну проблему глобального світу. У другій половині ХХ столі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com