Методика виховання загальноосвітньої школи

Сторінка 2

Нова соціальна ситуація породила передусім у педагогіці хвилю зацікавленого й багатоаспектного обговорення проблеми, з якою зіткнулось виховання в цілому. Важливість цієї дискусії очевидна, бо, розглядаючи моральний потенціал школи, умови й міру його реалізації в даний історичний період, правомірно виходити не з вузько педагогічного, а соціологічного розуміння самого виховання, пов'язуючи з ним реалізацію всього комплексу впливів на особистість школяра, яким володіє навчально-виховний процес як втілення педагогічної майстерності й суб'єкт громадської думки та контролю.

Ретроспективний аналіз педагогічної літератури з проблеми змісту виховання показує, що існує декілька шляхів її вирішення: 1) шкільний навчально-виховний період повинен сформувати особистість, яка була б готовою до безперервного навчання, причому виховання трактується як цілеспрямована усвідомлена діяльність, розрахована на досягнення цього результату, або ж як діяльність професіоналів-педагогів, що само по собі звужує поняття "виховання"; 2) представники іншого напряму, розвінчуючи недоліки авторитарної педагогіки, засуджуючи минулу виховну систему, зводять нанівець виховну функцію школи як таку; 3) немало пропозицій пов'язано з демократизацією, гуманітаризацією й гуманізацією навчально-виховної системи.

Суспільні потреби визначають стратегічні цілі виховання підростаючого покоління, а їх досягнення можливе лише на основі реалізації об'єктивно обумовлених таких принципів, як орієнтація на отримання системи фундаментальних знань про свій народ, особливості його побуту, виробничо-господарської діяльності; про самобутній характер свого етносу, його психологію, історико-культурний досвід; про свій родовід і народні традиції та звичаї, батьківську землю і все, що пов'язане з малою та великою Батьківщиною; загальнолюдські моральні цінності; повага до особистості дитини, її прав і самостійності, самоуправління та самодіяльність учнів, виховання в колективі і через колектив, індивідуальний підхід, надаючи їм нового змісту, уникаючи помилок і спотворень минулого.

Соціалізаційна функція школи має бути ціннісно-орієнтованою, сприяти формуванню в учнів соціальне значущих якостей, які визначають його як особистість, яка здатна динамічно адаптуватися до нових суспільних вимог.

Гуманізаційний підхід, як ніякий інший, стикається з подоланням навмисних і стихійних опорів, неприйняттям його бюрократичними структурами. У той же час дає можливість забезпечити найбільш повну ефективність свідомих виховних зусиль, оскільки дозволяє врахувати всю складність багатогранної структури особистості як вихователя, так і вихованця, побачити їхню активність у процесі взаємодії, раціонально використовувати весь потенціал школярів-підлітків для їхнього морального становлення.

У педагогічній практиці терміном, який позначає шкільне середовище, служить "атмосфера школи". Під нею розуміємо загальноприйняті й розповсюджені відносини, елементами яких є поведінка учнів, емоційно-мовленнєві звернення, виразні пластичні форми стосунків, загальний тонус колективу. Шкільне середовище відображає соціальне, воно сприятливе для формування моральних взаємин особистості. Тому так важливо його створити. Вирішуючи цю проблему, не можна не враховувати те, що поняття "середовище" і "особистість" співвідносні: середовище втрачає зміст, коли відсутня особистість, точно так само не існує особистість поза середовищем. Цілком зрозуміло, що створення середовища є не що інше, як організація діяльності всіх членів шкільного колективу, а виховання відносин особистості можна здійснити через виховання її навколишнього середовища.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Методи науки і методи навчання у вищій школі
Продуктивною, на наш погляд, є ідея співвідношення методів навчання у вищій школі і методів науки. Відомі такі загальнонаукові методи пізнання: індуктивні, формально-дедуктивні, аналогії й моделювання, ідеалізації й абстракції, формалізації наукових знань, рух від конкретною до абстрактного, рух ві ...

Особливості розвитку пам’яті у молодших школярів
Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках – довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. На відміну від дошкіль ...

Вивчення роману у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко
Батьки і діти в історичному романі у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко. На основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, їхній вплив на виховання дітей; з’ясувати зовнішні і внутрішні фактори, що призвели до зради Гриця і кари за цю зраду, що вплинуло на пода ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com