Методика експериментального дослідження

Сторінка 5

Експериментальне дослідження проводилося у 4-х класах ЗОШ №9 І-ІІІ ступенів м. Тернополя. Дослідженням було охоплено 29 учнів експериментального і 26 учнів контрольного класів.

Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальних і контрольних групах показує незначну різницю у показниках по кожному із критеріїв творчого розвитку учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до естетичного виховання засобами народних промислів і ремесел.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що 39% учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень естетичної вихованості засобами народних промислів і ремесел. До середнього рівня відноситься 49% учнів. Високого рівня досягає 17% досліджуваних молодших школярів. Можна стверджувати про малу ефективність традиційної методики опрацювання народних промислів і ремесел як засобу естетичного виховання молодших школярів.

Враховуючи специфіку молодшого шкільного віку, ми застосовували систему методів, яка передбачала застосування творчих завдань щодо створення молодшими школярами зразків народних промислів і ремесел. У дослідженні творчі завдання та їх розв’язання розглядаються з погляду творчої самореалізації учнів, а також оволодіння ними новими знаннями та способами творчої діяльності. Для оволодіння новими знаннями використовувалися методи і завдання, спрямовані на стимулювання навчальної діяльності учнів. Такими методами були гра (художня, пізнавальна), яка створювала сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочувала до навчання; метод створення ситуацій інтересу до оволодіння знаннями, тобто використання цікавих пригод, гумористичних уривків, випадковостей, життєвих несподіванок; метод опори на життєвий досвід, тобто використовувалися повсякденні спостереження дітей (фактів, явища, події).

Наведемо конспекти уроків із застосуванням методики роботи над зразками народних промислів і ремесел в експериментальному класі (див. додатки Б-В).

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів, тому з підвищенням ролі диференціації художньо-творчої діяльності дітей, на формуючому етапі експерименту надано переваги художньо-ігровим формам практичної роботи.

Експериментальне дослідження особливостей використання народних промислів і ремесел на уроках трудового мистецтва показало, що внаслідок застосування даної методики в учнів підвищився рівень естетичної вихованості.

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв естетичного розвитку учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень естетичного розвитку внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень естетичного розвитку внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так,19% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень естетичної вихованості. До середнього рівня відноситься 49% учнів експериментального і 53% учнів контрольного. Високого рівня естетичної вихованості досягли 32% учнів експериментального класу і лише 17% учнів контрольного класу (див. діаграму).

Діаграма

Розподіл учнів експериментального і контрольного класів за рівнями естетичної вихованості наприкінці експерименту

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики естетичного виховання засобами народних промислів і ремесел в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень естетичного розвитку. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

Отже, народні художні промисли - це організоване виробництво творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу. Під декоративно-ужитковим мистецтвом розуміємо галузь художньої творчості, яка формує естетично-художнє середовище в побуті людини. До декоративно-ужиткового мистецтва відносимо предмети побуту: меблі, тканини, кераміку, фарфор, художнє різьблення, декоративний розпис, вишивку, вибійку, художнє литво, карбування тощо.

Ремесло - це дрібне виробництво ужиткових та мистецьких товарів, основою якого є переважно ручна техніка без виробничого поділу праці. Технологічні навички в народних ремеслах, як правило, передавалися від батька до сина з покоління в покоління. Тому часто саме в народному мистецтві збережені найдавніші традиції, художні стилі, віками нагромаджений ремісничий і художній досвід. Народне мистецтво протягом багатьох віків живило національну культуру, давало наснагу професійним митцям.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Оцінювання, оцінка і вимір знань
У закордонній педагогічній літературі використовується близьке до виміру поняття "evaluation", що можна перекласти як "оцінювання", маючи у на увазі не тільки кінцевий результат, але і процес формування оцінки. Відповідно виділяються два основних види оцінювання - формуюче і під ...

Конспект уроку для 6-го класу за програмою "Образотворче мистецтво"
Тема уроку: "Пейзаж у живописі". Тип уроку. Комбінований урок: формування та вдосконалення умінь і творче застосування їх на практиці. Мета уроку. Навчальна. Формування умінь: • спостерігати вплив світла на зміну кольорів; • передавати колір природних форм відповідно до змін часу доби та ...

Вивчення роману у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко
Батьки і діти в історичному романі у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко. На основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, їхній вплив на виховання дітей; з’ясувати зовнішні і внутрішні фактори, що призвели до зради Гриця і кари за цю зраду, що вплинуло на пода ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com