Методика експериментального дослідження

Сторінка 4

На третьому (творчому) етапі створюються умови для безпосереднього прояву творчої активності молодших школярів у різних видах діяльності з вивчення мистецтва української народної іграшки. Він передбачає концентрацію уваги молодших школярів на різних способах творчої діяльності, спонукання до вибору варіантів рішень у ході виконання творчої роботи, забезпечення максимальної самостійності учнів у втіленні художнього задуму.

Третій етап складається з циклу уроків створення самостійних художніх робіт "Продовжуємо традиції народних майстрів" ("Як Святий Миколай дітям подарунки роздавав", "Зустрічаймо Новий рік", “Десь весна красується", "До нас пташки летять", "Ми весну закликаємо", "Танок квітів", "Влітку у бабусі", "В гостях у майстрів-іграшківців", "Казка про народну іграшку") та проведення “Фестивалю мистецтв” і “Свята української народної іграшки".

На даному етапі використовуються такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами українських народних іграшок (подарунків, сувенірів, героїв лялькових вистав); складання казок, розповідей про персонажі українських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у шкільному музеї та на періодичних виставках творчих робіт; самостійна образотворчість; навчання традиційним прийомам виготовлення українських народних іграшок учнів перших класів; проведення виставок дитячих робіт.

Ефективним прийомом оптимізації творчої активності молодших школярів протягом є використання тематичної книжечки "Українська народна іграшка". Такий прийом забезпечує найбільшу різноманітність завдань, що підтримує дитячу зацікавленість, допомагає формувати широке коло інтересів, дає можливість успішного подання дидактичного матеріалу.

Таким чином, включення дітей у різні види творчої діяльності та організація оптимальних педагогічних умов опанування молодшими школярами української народної іграшки як естетичного об'єкта сприяє формуванню творчої активності молодших школярів.

З метою удосконалення методики естетичного виховання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва нами здійснено педагогічну діагностику; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової школи методику використання народних промислів і ремесел, а також перевірено ефективність даної методики в естетичному вихованні учнів.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан використання народних промислів і ремесел в естетичному вихованні молодших школярів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви практичної творчої діяльності, пов’язаної із використанням народних промислів і ремесел.

Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності, і потребою у самовираженні засобами пов’язаної із використанням народних промислів і ремесел.

Когнітивний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у галузі пов’язаної із використанням народних промислів і ремесел, розуміння способів їх відображення в практичній діяльності, сформованість образотворчих вмінь та операцій, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.

До діяльнісного критерію належать такі показники: здатність відображати особливості форми народних промислів і ремесел;

уміння відтворювати зовнішні контури натури;

уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору, тону і пропорцій відтворюваного об'єкта;

здатність оригінально компонувати у галузі народних промислів і ремесел;

ступінь самостійної діяльності учня.

Дослідження особливостей використання народних промислів і ремесел здійснювалося у два взаємопов’язані етапи:

На першому етапі - (І семестр 2007-2008 рр) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання. Проведено констатуючий експеримент; розроблено та впроваджено на уроках образотворчого мистецтва методику опрацювання народних промислів і ремесел.

На другому етапі - (ІІ семестр 2007-2008 рр) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику естетичного виховання молодших школярів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Критеріально-орієнтовані тести
Це дуже умовне й в принципі неправильна назва групи тестів, що одержали в нас деяке поширення і визнання. Власне кажучи ж ми маємо справу не стільки з тестами названого роду, скільки з інтерпретацією тестових результатів Якщо головною задачею є прагнення з'ясувати, які елементи змісту навчальної ди ...

Організаційно-методичні основи практичного навчання студентів у процесі вивчення дисципліни “Механізація тваринництва”
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти вивчають будову, робочий процес та проведення регулювань таких машин і обладнання: Обладнання для напування тварин і птиці – 1 година; Машини для обробки коренебульбоплодів – 3 години; Машини для подрібнення стеблових кормів – ...

Методи і прийоми навчання ботаніки
Визначення методів навчання ботаніки обумовлене природою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителя й навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Учитель викладає навчальний матеріал, організовує навчальну діяльність учнів і керує нею, перевіряє засвоєння ними знань, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com