Психолого — педагогічні основи вивчення курсу «Застосування ІКТ у процесі навчання математики»

Статті і корисна інформація » Методика проведення лабораторних занять з курсу "Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики" » Психолого — педагогічні основи вивчення курсу «Застосування ІКТ у процесі навчання математики»

Сторінка 1

Успішність організації навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів.

У сучасному освітньому процесі найбільш характерним напрямком підвищення ефективності навчання є створення таких психолого-педагогічних умов, в яких студент може зайняти активну особистісну позицію.

Теоретичні та експериментальні дослідження психологів переконують, що активізація навчального процесу виявляється не тільки у збільшенні об’єму потрібної інформації, її ущільненості та комплексності, а й у створенні дидактичних і психологічних умов осмисленості навчання студентами, залучення їх до пізнавальної діяльності на рівні не лише інтелектуальної, але й особистої і соціальної активності.

Знання викладачем психологічних закономірностей розвитку пізнавальної активності студентів дозволяє розуміти і правильно оцінювати діяльність студентів, аналізувати різноманітні суперечливі результати навчальної роботи.

У вітчизняній та зарубіжній літературі є немало наукових праць, у яких в тій чи іншій мірі розглядалися питання активізації навчання і розвитку пізнавальної активності учнів та студентів. Основи теорії активізації навчання були закладені на межі 70-х років минулого століття у дослідженнях психологів та педагогів І.Я. Лернера, А.М.Матюшкіна, М.І.Махмутова, В.Оконя, М.Н.Скаткіна, та ін. Активізації пізнавальної діяльності студентів приділена увага в роботах В.М.Вергасова, А.Ф.Єсаулова, Н.Д.Никандрова, Н.А.Тарасенкової, М.І.Крилової, Р.А.Нізамова та ін.

Термін «активність» походить від латинського activus і означає діяльний, енергійний, ініціативний. Щодо поняття «пізнавальна активність», то у психологічній та дидактичній літературі немає єдиного підходу до його визначення. Так, означення пізнавальної активності є у працях Л.Арістової, Т.І.Шамової, М.І.Махмутова, Г.І.Щукіної, І.А.Радковець, В.Лозової та ін.

На основі аналізу різних підходів до трактування поняття пізнавальна активність, можна виділити в них спільну рису - це якість особистості, яка виявляється в направленості і стійкості пізнавальних інтересів, потягу до ефективного оволодівання знаннями і способами діяльності, в мобілізації вольових зусиль спрямованих на досягнення навчально-пізна-вальної мети.

Постановка мети та її реалізація передбачають певні мотиви діяльності. Мотивація пізнавальної діяльності характеризує відношення людини до оточуючого світу і пов'язана з виникненням потреби в його пізнанні. Якщо потреба виражає необхідність, а мета - конкретизовану потребу, то мотиви характеризують внутрішні причини цих процесів. Система потреб і мотивів відображається в інтересах, які мають велику спонукальну силу. Інтерес змушує людину прагнути пізнання, виявляє потреби та мотиви діяльності, і в той же час стає її метою. Інтереси і мотиви тісно пов’язані і для навчального процесу виступають основою, на якій виникають, закріплюються і розвиваються знання, вміння, навички і практичний досвід студентів. Якщо такий взаємозв’язок існує, то процес пізнання здійснюється активно. Психологія відводить значне місце такій важливій для навчання психологічній якості особистості, як сприйняття. Сприйняття тісно пов’язане з осмисленням і розумінням змісту навчального матеріалу і є важливим фактором успіху в навчанні. Якщо розуміння пов’язане з певним мотивованим напрямком розумової діяльності студентів, то воно виступає головною умовою глибини засвоєння навчального матеріалу, виділення у ньому закономірностей. Важливою для навчання властивістю мислення є увага, яка в психології вважається основною формою організації пізнавальної діяльності та початковою сходинкою розуміння. Якщо вдається привернути і зберігати постійну увагу до нового матеріалу, підвищується й рівень активності студентів.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів
Поняття «проблемне навчання» одержало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д’юї, що заснували експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку ...

Підсумки експериментального дослідження
Наступний етап нашого дослідження - перевірка ефективності організації та проведення спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань молодших школярів - був спрямований на доведення припущення, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із ...

Формування художніх здібностей учнів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі
У будь-якій країні великого значення надається роботі позашкільних закладів, передусім студій і гуртків образотворчого мистецтва. Основне завдання цих закладів, як і загальноосвітніх шкіл – зацікавити дітей мистецтвом, залучити до творчої діяльності не тільки всіх тих, хто бажає, а й тих, які не ви ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com