Наука Відродження

Сторінка 1

Якщо в мистецтві Відродження загальним ідеалом і природним критерієм стала плотська тілесність, то в науці ця роль відводилася раціональній індивідуальності. Не індивідуальне знання або думка, а достовірність самої індивідуальності виявлялася істинною підставою раціонального пізнання. Все в світі можна поставити під сумнів, безперечний тільки факт самого сумніву, який є безпосереднім свідоцтвом існування розуму. Таке самопізнання розуму, прийняте як єдино істинна точка зору, є раціональною індивідуальністю. Наука Відродження мало відрізнялася від мистецтва, оскільки була результатом особистого творчого пошуку мислителя. Художник - це шукач істинних образів, мислитель - шукач істинних ідей. У художника є техніка зображення, у мислителя - техніка прояснення, або метод пізнання. Мислитель здатний проникнути за межі плотського світу в задуми Творця. І як в творчості художника продовжувалося творення миру на основі досконалих образів, так і в творчості ученого відкривалися задуми Бога про світ. Може показатися дивним, але традиція бачити в чистому розумі засіб збагнення Бога і його задумів, якої дотримувалися вчені Відродження, розвивалася в середньовічному містицизмі. Ця традиція бере початок ще в античності - в навчаннях піфагорійців, у філософії Платона. Чим могло харчуватися переконання Платона в тому, що йому було дано осягнути світ ідей, по моделі якого створений мир речей? Ідея є самоочевидність розуму, узятого без жодних образів, сама виступаюча інструментом створення і конструювання образів. Ідея, яку з превеликою працею може осягнути смертний, є в той же час початковий принцип побудови буття, а значить, повинна бути і принципом побудови істинного знання. Так було у Платона, але М. Екхарт, думку якого ми вже приводили, теж був переконаний, що мислитель, що пізнає Бога "без допомоги образу", стає тотожним Богу. Вчені Відродження також вважали, що істини, що відкриваються розумом і не мають наочного виразу, дані як би самим Богом. З одного боку, учені віддавали дань своєму часу, коли прийнято було вважати, що вищі істини можуть бути встановлені тільки Богом. З другого боку, в апеляції до Бога був своєрідний "героїзм послідовності". Адже логіка мислення вимагала виходу за межі уяви, тобто в сферу неназваного, яке все ж таки потрібне було якось назвати і позначити. Знання про те, що не можна представити наочно, що є протиприродним з погляду земного існування, тільки в Новий час стали називати природними законами природи, а мислителі Відродження посилалися на Бога або на універсальний Розум.

Хоча свідомість учених Відродження була сумішшю раціоналізму і містицизму, потрібно відзначити, що їх Бог - це не старозавітний Бог, що заборонив Адаму куштувати плоди "пізнання добра і зла". Саме ця обставина служила підставою для переслідувань деяких учених інквізицією. Католицька церква надавала протидію навчанню Миколи Коперника (1473-1543) про геліоцентризм. Жертвою переслідування став італійський філософ Джордано Бруно (1548-1600). Був зраджений суду інквізиції Галілео Галілей (1564-1642), якого звичайно відносять до основоположників науки Нового часу. Він розділяв ідею відродження та самовідречення людини, одним із слідств якої з'явився науковий світогляд. Ця ідея була представлена ще в навчанні Миколи Кузанського (1401-1464), одного з якнайглибших мислителів Відродження; по його думці, єство людської особи є вираз нею загального, тобто Бога. А італійський філософ Піко Делла Мірандола (1463-1494), автор знаменитої "Мови про гідність людини", затверджував, що якщо Бог є творцем себе самого, то і людина повинна теж створювати себе сам. Гуманістична спрямованість Відродження виявлялася в тому, що науковий світогляд епохи був пов'язаний з проблемою людського існування.

Вчення про суспільство і державу.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова
Національний музей-садиба Миколи Івановича Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Че ...

Поняття "виховання”, "естетичні цінності”
Виховання значним чином впливає на взаємодію особистості і середовища, бо середовище - це те оточення, яке людина сприймає, на яке реагує, з яким вступає в контакт. Виховання здатне змінити ставлення індивіда до оточуючого середовища, людей, речей, умов життя і діяльності. Дослідження наукової літе ...

Аналіз стану проблеми формування екологічної свідомості
Виховання поважного відношення людей до природи своїми коренями йде вглиб століть. На зорі свого життя на Землі людина повинна була вести жорстоку боротьбу за своє існування. Масштаб впливу його на оточуючу середовище у той час був вельми незначним. В ході розвитку людства його пасивна залежність в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com