Проникнення гуманізму в університети

Сторінка 2

Пробуджує самосвідомість особи, гуманістичне антистанове розуміння гідності, благородність людини, висока оцінка ролі розуму і земної слави - все це були загальні прикмети європейського гуманізму, властиві і його північної гілки. Але ідеал різносторонньої творчості, що затвердився в Італії, "універсальної людини", як і французький аристократично забарвлений зразок гармонійно розвиненого придворного, в Німеччині практично не одержали розповсюдження

Будучи представниками культури просвітницького типу, гуманісти в своїй педагогіці нерозривно зв'язували задачі освіти із задачами виховання у дусі гуманістичної етики, особистої і цивільної, а також з естетичною метою - вдосконаленням смаку, мови і стилю по зразках класичної латині. У відношенні до мови ясно розкрилася своєрідність естетичних представлень німецьких гуманістів: невіддільність естетики від етики, домінуюче значення останньої, інші, ніж в Італії, відтінки естетики - перевага не гармонійних, а експресивних форм, спадщина багатовікових народних тяжінь, що історично склалися. В німецькому гуманізмі набули широке поширення різні види сатири, автори охоче користувалися прийомами гіперболи і гротеску.

Головним завоюванням гуманістів в німецьких університетах XV-начала XVI в. стала підготовка на основі цих місцевих вищих шкіл, притому за порівняно короткі терміни, достатньо широкого круга освічених людей, обізнаних в нормах нової, світські орієнтованої культури, а у якійсь своїй частині і що керуються ними. Правда, чималу їх частку склали ті, хто засвоював гуманізм чисто формально, поверхнево, для кого він виявився лише модою. Іншу велику групу склали численні рядові учасники гуманістичного руху, носії і виразники його "загальних місць". Їх сукупну роль не можна недооцінювати: вони додавали стійкість середньому рівню досягнень нової культури, сприяли її розвитку вшир. Порівняно невеликий в Німеччині круг видатних гуманістів, які змогли піднестися в своїй діяльності до творчості загальнонаціональної, а у ряді випадків - і європейського культурного значення.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною. Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляю ...

Штампування тичком, зібганим папером, штампами, губкою
З дітьми середньої, старшої груп, використовуючи листя кущів, дерев, як штамп, малюю Їжачка-мандрівничка, веселі ялинки, казкові дерева та ін. Діти з задоволенням та інтересом наносять гуаш на поверхню листка та роблять відтиск. А далі, залучаючи свою уяву та фантазію, за допомогою пензля чи олівця ...

Києво-Могилянська академія
Виникла Києво-Могилянська академія на хвилях національно-культурного відродження України кінця XVI – початку XVII ст. й швидко стала осередком освітньої, наукової, мистецької інтелігенції, яка формувала духовний світ, суспільно-політичну думку й національну консолідуючу свідомість українців. Києво- ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com