Освіта в Середньовічному суспільстві

У цей період практично всі грамотні люди належали до одного стану (духівництва). Їх навчання проходило в школах, створених знову ж таки представниками духівництва.

Найтиповішими були монастирські, соборні і приходські школи.

Монастирські школи ділилися на внутрішні і зовнішні.

Вони давали найповнішу освіту в порівнянні з іншими. Великим плюсом звичайно була можливість доступу до монастирської бібліотеки. Та і більшість найосвіченіших людей того часу була ченцями.

Перш за все, вивчалася латинська мова. Санкт-галенський абат Соломон вимагав, щоб молодші учні вітали його латинською прозою, середні - ритмічними віршами, які складалися на слух, а старші - метричними віршами, які складалися по книгах. Спочатку вивчалося читання, рахунок і церковний спів, потім граматика з читанням доступних авторів і елементами решти вільних наук. Для небагатьох здатних проводилися індивідуальні заняття по богослов'ю. Користувалися підручниками Алкуїна, Біди Високоповажного, Ісідора Севільського, Марціана Капели, Доната, їх коментували, на полях виписували переклади латинських слів (глоси). Широко використовували античних авторів. Учні, що починають, читали Катона, Вергилія, потім переходили до Плавту, Цицерону. Дуже любили читати платонівський діалог "Тімей". До текстів третього ступеня трудності відносилися Вергилій, Горацій, Овідій, Саллюстій. Писали твори у віршах і прозі на латині. З грецької мови бралися азбука, окремі слова і фрази символу віри, молитов і літургії. Знавців грецької мови було небагато. Риторичні прийоми не використовувалися, до Цицерона зверталися не часто.

Поступово об'єм знань збільшувався. Майже в кожному монастирі існували майстерні по листуванню. Багато монастирських шкіл вже починають спеціалізуватися на окремих науках: Мец - на музиці, Тур - на медицині, Комбре - на математиці. З'являються бродячі студенти. Та все ж головним турбуванням монастирів була не філологія, а богослів'я. Складалися і переписувалися коментарі до Священного Писання.

На початку II тисячоліття в Європі починають діяти нові соціально - економічні і політичні чинники: розвиток міст і поява міських комун, підйом сільського господарства, розвиток торгівлі. Розвиток нових форм торгівлі і певною мірою ремесла викликає необхідність в грамотних людях. Це привело до збільшення кількості шкіл, для яких було також готувати грамотних викладачів. Розширяються зв'язки з мусульманськими територіями. Знайомству з вищою арабською культурою сприяли і хрестові походи, і різні взаємостосунки (від війни до союзу) в Іспанії і Південній Італії.

Культурні наслідки всіх цих явищ вельми значні. Почали розширятися знання європейців в області математики, астрономії, географії, медицини і інших наук. Розвиток наук викликає необхідність в спеціалізації.

З'являються нові соціальні групи, ускладнюються різні форми державних утворень. Крім того, для Європи була характерна конкуренція різних інститутів влади, наприклад, папства і імперії.

Це приводило до ускладнення права і зростання різних управлінських структур. Різко росте необхідність в грамотних людях і фахівцях, що привело до виникнення нової системи вищої освіти, тобто до створення університетів.

Актуально про педагогіку:

Досвід як філософська,соціальна, культурно-освітня категорія
Передача накопиченого досвіду властива людському суспільству. Досвід є одним з головних чинників подальшого розвитку суспільства. З цих тверджень випливає, що людина від народження не має готових форм поведінки. А це свідчить про те, що вона розвивається шляхом засвоєння досвіду, накопиченого попер ...

Принципи та види педагогічного проектування
Сьогодні у вітчизняній педагогічній науці педагогічне проектування трактується як самостійна поліфункціональна педагогічна діяльність, обумовлює створення нових або перетворення наявних умов процесу виховання і навчання (В. П. Беспалько ) . Серед основних функцій проектної діяльності прийнято виділ ...

Образ мандрівного дяка в романі „Маруся Чурай”
Важливим для повноти і цілісності образу України доби Хмельниччини є розділ “Проща”, який не тільки розширює просторове зображення нашої землі, а й виражає складну гаму думок, пов’язаних з осмисленням історії народу. Ліна Костенко вводить досить поширений у нашій літературі тип мандрівного дяка. Ув ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com