Професійно обумовлені вимоги до особи педагога

Сукупність професійно обумовлених вимог до вчителя визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. У її складі правомірно виділити, з одного боку, психологічну, психофізіологічну і фізичну готовність, а з іншої - науково-теоретичну і практичну компетентність як основу професіоналізму.

Зміст професійної готовності як віддзеркалення мети педагогічної освіти в професіоограмі, що відображає інваріантні параметри особи і професійної діяльності вчителя, що ідеалізуються.

До теперішнього часу накопичений багатий досвід побудови професіоограми вчителя, який дозволяє професійні вимоги до вчителя об'єднати в три основні комплекси, взаємозв'язаних і доповнюючих один одного: загальногромадянські якості; якості, що визначають специфіку професії вчителя; спеціальні знання, уміння і навики по предмету (спеціальності). Психологи при обґрунтуванні професіограми звертаються до встановлення переліку педагогічних здібностей, що є синтезом якостей розуму, відчуттів і волі особи. Зокрема, В.А. Крутецький виділяє дидактичні, академічні, комунікативні здібності, а також педагогічну уяву і здатність до розподілу уваги.

А.І. Щербаков до найважливіших педагогічних здібностей відносить дидактичні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні і організаторські. Він також вважає, що в психологічній структурі особи вчителя мають бути виділені загальногромадянські якості, етично-психологічні, соціально-перцептивні, індивідуально-психологічні особливості, практичні уміння і навики: загальнопедагогічні (інформаційні, мобілізаційні, розвиваючі, орієнтаційні), загальнотрудові (конструктивні, організаторські, дослідницькі), комунікативні (спілкування з людьми різних вікових категорій), самоосвітні (систематизація і узагальнення знань і їх застосування при вирішенні педагогічних завдань і отриманні нової інформації).

Вчитель - не лише професія, суть якої транслювати знання, а висока місія створення особи, затвердження людини в людині. В зв'язку з цим мета педагогічної освіти може бути представлена як безперервний спільний і професійний розвиток вчителя нового типа, якого характеризують:

висока цивільна відповідальність і соціальна активність;

любов до дітей, потреба і здатність віддати їм своє серце;

справжня інтелігентність, духовна культура, бажання і уміння працювати разом з іншими;

високий професіоналізм, інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і ухвалення творчих рішень;

потреба в постійній самоосвіті і готовність до нього;

фізичне і психічне здоров'я, професійна працездатність.

Ця лаконічна характеристика вчителя може бути конкретизована до рівня особових характеристик.

У професіограмі вчителя провідне місце займає спрямованість його особі. Розглянемо в зв'язку з цим властивості особи вчителя-вихователя, що характеризують його соціально-етичну, професійно-педагогічну і пізнавальну спрямованість.

К. Д. Ушинський писав: "Найголовніша дорога людського виховання є переконання, а на переконання можна діяти тільки переконанням. Всяка програма викладання, методу виховання, яка б добра вона не була, що не перейшла в переконання вихователя, залишиться мертвою буквою, що не має ніякої сили насправді. Найпильніший контроль в цій справі не допоможе. Вихователь ніколи не може бути сліпим виконавцем інструкції: не зігріта теплотою його особистого переконання, вона не матиме ніякої сили"

У діяльності вчителя ідейна переконаність визначає всі інші властивості і характеристики особи, що виражають його соціально-етичну спрямованість, зокрема соціальні потреби, моральні і ціннісні орієнтації, почуття громадського обов'язку і цивільної відповідальності. Ідейна переконаність лежить в основі соціальної активності вчителя. Саме тому вона по праву вважається за найбільш глибоку фундаментальну характеристику особи вчителя. Вчитель-громадянин вірний своєму народові, близький йому. Він не замикається у вузькому колі своїх особистих турбот, його життя безперервно пов'язане з життям села, міста, де він живе і працює.

Актуально про педагогіку:

Принцип свідомості і активності навчання
У цьому принципі відображаються психологічні закономірності засвоєння знань, а також загальні закономірності процесу пізнання: співвідношення теоретичного і емпіричного, об'єктивного і суб'єктивного, людського і раціонального, конкретного і абстрактного, одиничного, особливого і загального. Принцип ...

Виховання як педагогічна категорія
Категорія тлумачиться як поняття, відтворююче найбільш загальні властивості і зв'язки явищ матеріального світу, характерні особливості сприйняття дійсності в тому чи іншому середовищі, узагальнююче найбільш суттєві ознаки предметів, подій, процесів тощо. Категорія у перекладі з грецької мови звучит ...

Аналіз психологічної літератури про процеси пам‘яті
Підбираючи літературу для написання курсової роботи, ми помітили, що інформації про процеси людської пам‘яті в ній міститься чимало. Окрім стислих визначень там є ґрунтовні пояснення кожного процесу на прикладах вивчення шкільних предметів з урахуванням вікових особливостей учнів. Психологи у свій ...