Професійно обумовлені вимоги до особи педагога

Сукупність професійно обумовлених вимог до вчителя визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. У її складі правомірно виділити, з одного боку, психологічну, психофізіологічну і фізичну готовність, а з іншої - науково-теоретичну і практичну компетентність як основу професіоналізму.

Зміст професійної готовності як віддзеркалення мети педагогічної освіти в професіоограмі, що відображає інваріантні параметри особи і професійної діяльності вчителя, що ідеалізуються.

До теперішнього часу накопичений багатий досвід побудови професіоограми вчителя, який дозволяє професійні вимоги до вчителя об'єднати в три основні комплекси, взаємозв'язаних і доповнюючих один одного: загальногромадянські якості; якості, що визначають специфіку професії вчителя; спеціальні знання, уміння і навики по предмету (спеціальності). Психологи при обґрунтуванні професіограми звертаються до встановлення переліку педагогічних здібностей, що є синтезом якостей розуму, відчуттів і волі особи. Зокрема, В.А. Крутецький виділяє дидактичні, академічні, комунікативні здібності, а також педагогічну уяву і здатність до розподілу уваги.

А.І. Щербаков до найважливіших педагогічних здібностей відносить дидактичні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні і організаторські. Він також вважає, що в психологічній структурі особи вчителя мають бути виділені загальногромадянські якості, етично-психологічні, соціально-перцептивні, індивідуально-психологічні особливості, практичні уміння і навики: загальнопедагогічні (інформаційні, мобілізаційні, розвиваючі, орієнтаційні), загальнотрудові (конструктивні, організаторські, дослідницькі), комунікативні (спілкування з людьми різних вікових категорій), самоосвітні (систематизація і узагальнення знань і їх застосування при вирішенні педагогічних завдань і отриманні нової інформації).

Вчитель - не лише професія, суть якої транслювати знання, а висока місія створення особи, затвердження людини в людині. В зв'язку з цим мета педагогічної освіти може бути представлена як безперервний спільний і професійний розвиток вчителя нового типа, якого характеризують:

висока цивільна відповідальність і соціальна активність;

любов до дітей, потреба і здатність віддати їм своє серце;

справжня інтелігентність, духовна культура, бажання і уміння працювати разом з іншими;

високий професіоналізм, інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і ухвалення творчих рішень;

потреба в постійній самоосвіті і готовність до нього;

фізичне і психічне здоров'я, професійна працездатність.

Ця лаконічна характеристика вчителя може бути конкретизована до рівня особових характеристик.

У професіограмі вчителя провідне місце займає спрямованість його особі. Розглянемо в зв'язку з цим властивості особи вчителя-вихователя, що характеризують його соціально-етичну, професійно-педагогічну і пізнавальну спрямованість.

К. Д. Ушинський писав: "Найголовніша дорога людського виховання є переконання, а на переконання можна діяти тільки переконанням. Всяка програма викладання, методу виховання, яка б добра вона не була, що не перейшла в переконання вихователя, залишиться мертвою буквою, що не має ніякої сили насправді. Найпильніший контроль в цій справі не допоможе. Вихователь ніколи не може бути сліпим виконавцем інструкції: не зігріта теплотою його особистого переконання, вона не матиме ніякої сили"

У діяльності вчителя ідейна переконаність визначає всі інші властивості і характеристики особи, що виражають його соціально-етичну спрямованість, зокрема соціальні потреби, моральні і ціннісні орієнтації, почуття громадського обов'язку і цивільної відповідальності. Ідейна переконаність лежить в основі соціальної активності вчителя. Саме тому вона по праву вважається за найбільш глибоку фундаментальну характеристику особи вчителя. Вчитель-громадянин вірний своєму народові, близький йому. Він не замикається у вузькому колі своїх особистих турбот, його життя безперервно пов'язане з життям села, міста, де він живе і працює.

Актуально про педагогіку:

Економічне мислення як основний компонент економічного виховання
Зміни в життєдіяльності людини в умовах введення ринкових механізмів господарювання роблять актуальною проблему формування економічного мислення. Визначення шляхів та засобів здійснення цього процесу передусім вимагає ретельного дослідження сутності категорії "економічне мислення". Понятт ...

Загальне уявлення про самостійну роботу як виду навчальної діяльності школяра
У педагогічній науці ще не склалося єдине розуміння сутності самостійної роботи. Аналіз опублікованих праць і конкретної практики навчання в сучасній школі свідчать, що дидакти, методисти і вчителі-практики розкривають сутність самостійної роботи через опис або шляхів керівництва її виконанням, або ...

Організація групової навчально-пізнавальної діяльності у ПТНЗ
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності студента на занятті, що характеризується розбиттям студентів на групи; це така форма організації навчального процесу у ПТНЗ, коли студенти, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльніс ...