Фрагменти уроків з музики, образотворчого мистецтва та праці

Статті і корисна інформація » Формування естетичних цінностей молодших школярів засобами мистецтва » Фрагменти уроків з музики, образотворчого мистецтва та праці

Сторінка 4

А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не побачили б предметів).

А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).

Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." - це контраст. Знайоме слово?

Назвіть контрастні слова до заданих: сумно - весело, чорне - біле, м'який - твердий. А тепер придумайте самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).

Скажіть мені, будь ласка, слова сумний - веселий про що нам говорять? (Про настрій, характер).

А чорне - біле? (Про кольори).

Так і в музиці, і у живописі поєднуються контрастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіанних п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Діти слухають і малюють).

Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі - для сумного).

Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настроєм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).

Так, композитор контрастними засобами виразності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.

Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.

Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні. (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у художньому творі виразити контрастні настрої?

Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арлекін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який ввесь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у незручній позі на картині, тобто рухається він якось незграбно. Обличчя у нього також засмучене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.

А Арлекін?

Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати, чорний кашкет і чорні туфлі.

А для чого зробив це художник? (Вся його постать контрастує до постаті П'єро: і в позі, і в кольорах).

Чи досягнув би цього художник, якщо б використав м'які кольори? (Ні).

А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевнено, осанка його дуже струнка, пряма, погляд зверхній, ніби насмішливий).

А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смішить людей, але він - "розумний клоун").

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними кольорами та лініями зображення пластики тіла передав різні характери персонажів, і зробив це так майстерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій персонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став веселим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'янцю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Учитель дає дітям заготовки з зображенням П'єро та Арлекіна, і вони розмальовують їх відповідно до настрою).

Поль Сезанн був французьким художником, який жив наприкінці XIX - на початку XX ст. А зараз ми ознайомимось із творами німецького композитора Роберта Шумана із циклу "Карнавал", які так і називаються "П'єро" та "Арлекін". (Діти слухають два твори і намагаються вгадати, який з них називається "П'єро", а який - "Арлекін").

Разом із дітьми вчитель з'ясовує характерні засоби виразності кожного твору, не називаючи їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія ввесь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вчитель грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Планування навчально-виховного процесу з ІМ. Види планування
Планування процесу навчання ІМ – передусім планування його результатів на різних за тривалістю відрізках часу. Головна мета планування – науково обґрунтована організація навчально-виховного процесу та досягнення оптимального засвоєння учнями навчального матеріалу. Успішність планування залежить від ...

Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови
Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, А. Н. Гвоздєва, М. П. Феофанова, діти засвоюють спочатку іменники й дієслова, потім їх мовлення поступово збагачується прислівниками, займенниками й прикметниками. Дослідники зазвичай вказують ...

Використання наочності на уроках читання
Наочність на уроках читання допомагає повніше й точніше усвідомити читаний матеріал, створює образне уявлення про прочитані предмети, явища, дає можливість зрозуміти предмети, речі в їх дії, поширює відомості за межі читаного тексту. Наочність допоможе учням краще застосувати набуті знання в практи ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com