Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання учнів

Сторінка 2

Самостійна рухова активність займає у дітей незначну кількість часу від загальної їх діяльності протягом перебування у початковій школі. Проте вона менш за все стомлює дітей з усіх форм рухової діяльності. Як відмічають К.Д.Губерт та М.Г.Рисс, „жодна з усіх форм рухової активності (організовані ігри, зарядка, гімнастика) і навіть всі вони разом не покривають цю потребу так повно, як самостійна діяльність, за умови, звичайно, відповідних обставин” .

На підвищення рухової активності дітей у самостійних іграх та вправах сприяє правильне розміщення обладнання, іграшок та посібників, новизна ігрового матеріалу, достатня площа для ігор. Бажано, щоб у дітей був доступ до гімнастичної стінки (кілька прольотів), драбинки, гімнастичної лави, кубів, м'ячів, обручів, різних іграшок, які стимулюють різноманітну рухову діяльність дітей. Вони розміщуються з таким розрахунком, щоб сприяти виникненню рухової творчості учнів, закріплення в них набутих вмінь та навичок.

Керівництво самостійною руховою діяльністю передбачає постійне спостереження вчителя за дітьми і своєчасне переключення їх на інший вид діяльності. Необхідно спонукати дітей робити самим все те, що їм під силу, привчати їх до правильного виконання рухів у побутовій діяльності, під час ігор та на прогулянці. Враховуючи швидку стомлюваність учнів на уроках від одноманітних рухів та поз, їх невміння доцільно регулювати свою діяльність, необхідно слідкувати за зміною рухів у чергуванні з короткочасним відпочинком.

Починаючи з першого класу, викликати рухову активність у дітей допомагає створення сприятливих оточуючих умов. Якщо на майданчику є цікаві рухові іграшки, дрібний фізкультурний інвентар (м'ячі, обручі, скакалки та ін.,) та встановлені відповідні прилади, все це стимулює активність дітей і викликає бажання застосувати ці посібники в іграх та фізичних вправах. У спеціальній кімнаті (за можливістю) обладнують фізкультурний куточок, у якому встановлюють дитячі тренажери, драбинку, канат або шест. Вони дають можливість закріплювати вміння та навички у лазінні, рівновазі, розвивати фізичні якості (спритність, силу, витривалість, гнучкість та ін.).

Підвищення рухової активності дітей досягається перш за все заохоченням їх до індивідуальних ігор з м'ячами, іграшками, а також підвищення рухливості дітей у сюжетно-рольових іграх. Однак саме суттєве значення для створення повноцінного рухового режиму мають рухливі ігри, що організуються вчителем, та різноманітні самостійні ігри, а також вправи та ігри спортивного характеру, які виконуються дітьми під час прогулянок і в процесі позакласної і позашкільної роботи.

Успішна організація самостійної рухової діяльності дітей залежить від їх фізичної підготовленості та наявного рухового досвіду. Тому, під час прогулянок її доцільно спрямовувати на удосконалення рухів та повторення ігор, які вже знайомі дітям. Підвищенню рухової активності під час ігор сприяє і спілкування дітей. Ігри, у яких вони беруть участь всім класом, більш тривалі та рухливі, ніж індивідуальні ігри.

Основні умови підвищення рухової активності дітей в іграх (за думкою В.М.Смолевського) наступні:

правильний підбір ігрового матеріалу, зручне їх розміщення для ігор, новизна ігрового матеріалу;

своєчасна допомога дитині у виборі обладнання, сюжету та змісту гри, особливо при переході від одного режимного моменту до іншого;

збагачення рухових павичок дітей у процесі гри з різними іграшками та предметами;

організація активного спілкування дітей в іграх.

Позакласна і позашкільна робота — найбільш сприятливий час для проведення різноманітних фізичних вправ та рухливих ігор. Засоби фізичного виховання підбираються з врахуванням періоду року та погодних умов; раціональної використання обладнання та фізкультурного інвентарю на майданчику активізації самостійності дітей, створення у них позитивних емоцій, стимулювання індивідуальних можливостей кожної дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Використання елементів стилізації на уроках декоративного мистецтва
Особливості організації і проведення уроків декоративно-прикладного мистецтва ґрунтуються на психолого-педагогічних закономірностях сприйняття і створення дитячого малюнка і розвитку навичок образотворчої діяльності у молодшому шкільному віці. У даний віковий період вчені виявили значну складність ...

Драматизація як метод навчання
Драматизація, як метод розвитку розумової діяльності, здебільше використовується в молодших класах школи, коли учні погано ще володіють словом, мислення мають наочно-образне. В 1-2 класах драматизацію використовують для з’ясування змісту всього прочитаного тексту чи для осмислення окремих фраз або ...

Малювання квачиком, зубною щіткою, сухим пензлем
Знайомлячи дітей з даною технікою, пояснюю, що квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Спочатку добре змочуємо його у воді, набираємо фарби і малюємо осінній листопад, переходячи в кольорі від темного до світлого відтінку. Або розміщуємо орнамент на українському рушничку та диво-писанц ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com