Основні ознаки кооперативної групової роботи

Статті і корисна інформація » Застосування групових форм навчання у ПТНЗ » Основні ознаки кооперативної групової роботи

Сторінка 1

Поділ академічної групи на малі групи (команди) для досягнення конкретного навчального результату.

Склад малої групи не може бути постійний протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.

Кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням, що може бути:

за складністю однаковим для гетерогенних (з різним рівнем пізнавальних можливостей) груп або диференційованим для гомогенних (з приблизно рівними пізнавальними можливостями);

за змістом та навчальною метою однаковим для всіх груп (не залежно від складу групи);

за змістом взаємодоповнюючим або послідовно пов’язаним із завданням інших груп за логікою матеріалу, що дозволяє вивчити проблему з різних боків;

за способом (процедурою) виконання різним або однаковим.

4. Завдання в групі виконується таким способом, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи й групи в цілому.

Кількість студентів у малій групі залежить від кількості їх в академічній групі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідного матеріалу, часу, відведеного на виконання роботи. Вона зумовлена наданням кожному студенту можливості зробити чітко визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають малу групу з 5-6 осіб, тому що за меншої кількості студентів важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої — складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний студент.

Зі збільшенням розміру групи збільшується рівень набуття спроможності, досвіду і навичок. Проте підвищується ймовірність порушення правил поведінки, прийнятих усіма.

Групи непарної і парної кількістю студентів — незгода складніше долається в групах з парною кількістю членів. Групам з непарною кількістю властива краща спроможність вибратися з глухого кута при прийнятті рішення.

Група з двох осіб (пара) — це високий рівень обміну інформацією і низький рівень незгоди. Але якщо в такій групі запанують емоції, ситуація може зайти в глухий кут, бо тут відсутня третя людина для примирення.

Група з трьох осіб — це найбільш стабільна групова структура випадкових змінних коаліцій, але двоє сильніших у цій групі можуть домінувати над третьою людиною. Добре, якщо це дійсно більш підготовлені студенти.

Група з п’яти осіб — оптимальний розмір малої навчальної групи. Він досить великий для групової стимуляції і досить малий для особистого визначення. Співвідношення 3:2 забезпечує більшість підтримкою.

Об’єднання в групи може здійснюватись викладачем або самими студентами за власним вибором. Існує декілька ефективних способів об’єднання студентів у групи:

можна заздалегідь скласти список членів малих груп і оприлюднити його на практичних (лекційних) заняттях і вивісити його на предметній кафедрі; у цьому випадку викладач контролює склад груп;

можна попросити студентів розрахуватися на "перший, другий .", об’єднати за знаками Зодіаку, порами року тощо.

В окремих випадках викладач може зберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кілька занять у постійному складі. Треба тільки пам’ятати, що демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов’язкового залучення учнів до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між студентами і викладачем на всіх етапах навчального процесу в КМСОНП.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Сутність та особливості вільного часу в контексті соціалізації особистості
Багатоаспектність підходів проблеми вільного часу зумовлює той рівень теоретичного узагальнення, на якому можлива координація досліджень з низки взаємодіючих між собою дисциплін –– соціології, філософії, культурології, педагогіки, психології. У філософському енциклопедичному словнику дозвілля і віл ...

Педагогічна культура соціального педагога
Термін „педагогічна культура” вперше з’явився в публікації Л.Є. Раскіна у 1940 році. В 50-60 роки він активно використовується в працях В.О.Сухомлинського. Під педагогічною культурою людини розуміємо усвідомлений і повсякденно виявляємий рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відноше ...

Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя
Середньовіччя (VI – XV ст. н.е. ) є останнім етапом традиційного суспільства, проте не розвитку його культури, а скоріше її відтворення в Європі на грунті християнських цінностей. У культурі середніх віків Європи виокремлюють етапи її розвитку: VI-XI ст. – раннє Середньовіччя, XI-XIII ст. – Середнь ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com