Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти

гармонізація родинного та суспільного дошкільного виховання на засадах народної педагогіки, національної культури, сучасних досягнень науки, надбань світового педагогічного досвіду.

Середні заклади освіти

Середні загальноосвітні навчально-виховні заклади покликані реалізувати вповні мету і основні завдання національного виховання. Разом з цим, вони мають ряд специфічних виховних завдань, а саме:

філософсько-світоглядна підготовка школярів, допомога їм у визначенні сенсу життя в умовах соціально-економічних змін, нових форм господарювання, виробленні ціннісного ставлення до власного життя;

формування в учнів основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності;

розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток, активна діяльність школярів по поліпшенню умов життя в рідній місцевості, підвищенню матеріального і духовного рівнів життя народу, дієва участь у розбудові держави й духовному оновленні суспільства, формуванні високої етики міжнаціональних стосунків;

формування навичок самоврядування, соціальної активності і соціальної відповідальності суб'єкта громадянського суспільства у процесі практичної суспільної діяльності школярів;

формування політичної культури учнів, об'єктивних уявлень про історію розвитку суспільства та його політичну систему, розвиток самостійного творчого мислення та пізнавального інтересу до ідейно-моральної спадщини, культурно-історичних традицій українського народу;

розвиток моральних почуттів і рис особистості, а саме: доброти, справедливості, честі, гуманності, поваги до себе й інших, формування в учнів розуміння норм загальнолюдської і народної моралі, ознайомлення з моральними проблемами, які набувають життєвого значення для долі цивілізації - збереження природного і соціального довкілля, ядерне роззброєння тощо; практичне оволодіння народною етикою, розуміння проблем духовності у контексті діалогу культур народів світу, готовність і вміння будувати своє життя за принципами гуманізму;

розвиток правосвідомості - формування правової культури, вільне володіння державною мовою, засвоєння основ державного, трудового, громадянського, сімейного і кримінального права; активна протидія випадкам порушення законів;

вироблення свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства, активної позиції кожної особистості; розвиток потреби в творчій праці, діловитості, підприємництві; виховання дисциплінованості, організованості;

формування у шкільної молоді розуміння, що людина - частина природи, оволодіння знаннями про природу свого краю, залучення молоді до активної екологічної діяльності, виховання дбайливого ставлення до природних багатств України, прищеплення основ глобального екологічного мислення;

формування основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей і почуттів особистості; оволодіння цінностями і знаннями світового і народного мистецтва, музики, архітектури, усної народної творчості, національної пісенної і танцювальної культури, побуту, ремесел, гри; розвиток почуття прекрасного, формування здатності розуміти і цінувати твори мистецтва, пам'ятки історії, красу і багатство природи, активна робота по відродженню традицій та історичних коренів, національної духовності, формування національного менталітету;

фізичне вдосконалення, розвиток потреби у здоровому способі життя - озброєння знаннями про роль фізичної культури в житті людини, фізичне, духовне і психологічне загартування, вироблення відповідального ставлення до свого здоров'я; гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я;

статеве виховання учнів, підготовка їх до сімейного життя, формування культури сімейних і статевих відносин.

Професійно-технічні заклади освіти

Актуально про педагогіку:

Історія виникнення проблемного навчання
Застосування лише традиційних, архаїчних методів навчання вже не відповідає вимогам сучасної освіти, оскільки не забезпечує достатньої стійкості та інваріантності отриманої інформації, оцінки її якості. Пошук прийомів і методів активізації навчального процесу у ВНЗ України триває. Поширеним стало в ...

Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни
Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють п ...

Методи експериментальних досліджень
Експериментальне дослідження – спосіб дослідження в основі якого лежить експеримент, який являє собою науково поставлений дослід або спостереження явища в точно заданих умовах, слідкувати за його ходом, керувати ним, відновлювати його кожний раз при повторюванні цих умов. Основна мета експерименту ...