Види психолого-педагогічної діагностики

Сторінка 4

Процес соціально-педагогічної діагностики має наступну структуру:

Констатація певного неблагополуччя в діяльності і поведінці дитини.

Усвідомлення можливих причин неблагополуччя, аналіз особливостей випадку.

Висування робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності наявних даних.

Збір додаткової інформації, необхідної для перевірки гіпотези.

Перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних.

При не підтвердженні гіпотези повторення процедури.

Вибір методів (III рівень) завжди співвідноситься з пояснюючою концепцією (II рівень) і загальнометодологічним підходом (I рівень).

Комплексна психолого-педагогічна діагностика - це поглиблений і всебічний аналіз особистості дитини, спрямований на виявлення притаманних їй позитивних сторін і недоліків, їх причин, а також на вирішення практичних завдань: гармонізацію розвитку особистості та підвищення ефективності цілісного педагогічного процесу. Таке розуміння психолог-педагогічної діагностики по-перше, означає не змішання діагностичних функцій педагогів і психологів, а їх функціональну взаємодію, по-друге, збагачує взаємодоповненням методів знання про дитину, її мікросоціум і педагогічний процес; по-третє, спирається на позитивне в особистості дитини; по-четверте, розкриває не тільки недоліки, але і їх причини, по-п'яте, має значення не тільки для підвищення якості педагогічного процесу, а й головне, чому він слугує, - гармонізації розвитку особистості дитини. Нарешті, слід зазначити, що комплексна психолого-педагогічна діагностика при правильній її організації допомагає оцінювати рівень розвитку, навченості та вихованості дитини в залежності від якості сімейного виховання та навчально-виховного процесу в дитячому садку і школі, характеру особистісного впливу виховного мікросоціуму.

Підсумком комплексної психолого-педагогічної діагностики повинен стати психолого-педагогічний діагноз, який відповідає на наступні питання:

1. Чи має місце соціально-педагогічна занедбаність дитини?

2. На що опертися у виховно-освітній, профілактичній та корекційній роботі з дитиною?

3. Що в дитині не розвинене, схильне до деформації в силу соціально-педагогічної занедбаності?

4. У чому можливості зміни соціально-педагогічної ситуації розвитку дитини?

5 Хто і що повинен робити?

6. Якими шляхами, засобами, методами?

7. Який можливий результат (прогноз розвитку дитини) при використанні методів профілактики та корекції або їх відсутності?

Етапи комплексної діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей:

1 етап - Первинна діагностика дитини

Діагностика особистісних та інтелектуальних якостей дитини

2 етап - Діагностика виховного мікросоціуму

Особистісна діагностика батьків

Діагностика батьківських відносини

Діагностика сімейної атмосфери

Діагностика відносин з однолітками

Особистісно-професійна діагностика

3 етап - Діагностика виховного впливу

Діагностика батьків

Поглиблена діагностика дитини

Діагностика суб'єкта діяльності, спілкування та самосвідомості

Діагностика впливу педагога

IV етап - Повторна діагностика дитини

Діагностика соціальної активності дитини

Таким чином, предметом психолого-педагогічної діагностики в діяльності соціального педагога є постановка психолого-педагогічного діагнозу, який повинен підтвердити або спростувати наявність соціально-педагогічних проблем дитини, вказати на деформації особистості дитини, викликані цим станом, їх причини, шляхи і способи профілактики та корекції виявлених відхилень і недоліків. При цьому термін «недоліки», «дефекти», «відхилення», «деформації» надається сенс, який виходить далеко за рамки психопатології і дефектології. Зокрема, мається на увазі не тільки відхилення від норми, але і прийнятого для даної дитини стандарту (індивідуального опіуму).

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Принцип систематичності
Історичний досвід суспільного розвитку переконливо показує, що поза системою виконати завдання навчання неможливо. На основі теорії пізнання діалектичного матеріалізму можна розкрити залежність системи в навчанні від загальних законів розвитку навколишнього світу. Навчання ставить завдання пізнати ...

Спілкування молодших школярів як психолого-педагогічна проблема
Вступ до школи – переламний момент в житті дитини, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас. Це перехід до нового способу і умов діяльності, до нових взаємовідносин з дорослими та однолітками. Змінюються соціальні умови, що визначають розвиток і саме життя дитини. Зміна місця в ...

Виховання учнів математикою
Вчитель виховує учнів не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Вплив авторитетного вчителя на учнів залишає свій відбиток на все їхнє життя. Авторитетний вчитель - справжній володар думок і почуттів своїх учнів. Важливі такі риси його особистості: справедливість, толерантність, принц ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com