Види психолого-педагогічної діагностики

Сторінка 4

Процес соціально-педагогічної діагностики має наступну структуру:

Констатація певного неблагополуччя в діяльності і поведінці дитини.

Усвідомлення можливих причин неблагополуччя, аналіз особливостей випадку.

Висування робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності наявних даних.

Збір додаткової інформації, необхідної для перевірки гіпотези.

Перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних.

При не підтвердженні гіпотези повторення процедури.

Вибір методів (III рівень) завжди співвідноситься з пояснюючою концепцією (II рівень) і загальнометодологічним підходом (I рівень).

Комплексна психолого-педагогічна діагностика - це поглиблений і всебічний аналіз особистості дитини, спрямований на виявлення притаманних їй позитивних сторін і недоліків, їх причин, а також на вирішення практичних завдань: гармонізацію розвитку особистості та підвищення ефективності цілісного педагогічного процесу. Таке розуміння психолог-педагогічної діагностики по-перше, означає не змішання діагностичних функцій педагогів і психологів, а їх функціональну взаємодію, по-друге, збагачує взаємодоповненням методів знання про дитину, її мікросоціум і педагогічний процес; по-третє, спирається на позитивне в особистості дитини; по-четверте, розкриває не тільки недоліки, але і їх причини, по-п'яте, має значення не тільки для підвищення якості педагогічного процесу, а й головне, чому він слугує, - гармонізації розвитку особистості дитини. Нарешті, слід зазначити, що комплексна психолого-педагогічна діагностика при правильній її організації допомагає оцінювати рівень розвитку, навченості та вихованості дитини в залежності від якості сімейного виховання та навчально-виховного процесу в дитячому садку і школі, характеру особистісного впливу виховного мікросоціуму.

Підсумком комплексної психолого-педагогічної діагностики повинен стати психолого-педагогічний діагноз, який відповідає на наступні питання:

1. Чи має місце соціально-педагогічна занедбаність дитини?

2. На що опертися у виховно-освітній, профілактичній та корекційній роботі з дитиною?

3. Що в дитині не розвинене, схильне до деформації в силу соціально-педагогічної занедбаності?

4. У чому можливості зміни соціально-педагогічної ситуації розвитку дитини?

5 Хто і що повинен робити?

6. Якими шляхами, засобами, методами?

7. Який можливий результат (прогноз розвитку дитини) при використанні методів профілактики та корекції або їх відсутності?

Етапи комплексної діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей:

1 етап - Первинна діагностика дитини

Діагностика особистісних та інтелектуальних якостей дитини

2 етап - Діагностика виховного мікросоціуму

Особистісна діагностика батьків

Діагностика батьківських відносини

Діагностика сімейної атмосфери

Діагностика відносин з однолітками

Особистісно-професійна діагностика

3 етап - Діагностика виховного впливу

Діагностика батьків

Поглиблена діагностика дитини

Діагностика суб'єкта діяльності, спілкування та самосвідомості

Діагностика впливу педагога

IV етап - Повторна діагностика дитини

Діагностика соціальної активності дитини

Таким чином, предметом психолого-педагогічної діагностики в діяльності соціального педагога є постановка психолого-педагогічного діагнозу, який повинен підтвердити або спростувати наявність соціально-педагогічних проблем дитини, вказати на деформації особистості дитини, викликані цим станом, їх причини, шляхи і способи профілактики та корекції виявлених відхилень і недоліків. При цьому термін «недоліки», «дефекти», «відхилення», «деформації» надається сенс, який виходить далеко за рамки психопатології і дефектології. Зокрема, мається на увазі не тільки відхилення від норми, але і прийнятого для даної дитини стандарту (індивідуального опіуму).

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Психологічні особливості молодших школярів
Запровадження іноземної мови в початковій школі потребує більш детального вивчення ефективності процесу раннього шкільного навчання цього предмета і можливостей його реалізації. Як відомо, сучасні нормативні документи орієнтують учителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної ...

Використання природовідповідних засад народної педагогіки у змісті шкільного виховання та навчання
Одним з найважливіших завдань сучасної школи є вивчення і освоєння духовних цінностей народної культури та краєзнавства. Вирішуючи завдання «формування загальної культури особистості», прописаної в законі про освіту, педагогам необхідно пам'ятати про дбайливе ставлення до рідної мови, історії, куль ...

Розвиток методики навчання історії на початку XX ст
Педагоги початку XX ст. прагнули до такої побудови уроку, яка стимулювала б самостійну пізнавальну діяльність учнів, формувала в них потребу в знаннях. Одні бачили цей шлях у вивченні наочності, інші - в роботі учнів над доповідями і рефератами, треті - у використанні історичних джерел. Деякі ж вза ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com