Педагогічні погляди Катону

Сторінка 1

Катон (Старший), Марк Порцій Катон Цензор; Marcus Porcius Cato Censorius, 234-149 рр. до н.е., римський політик, оратор і письменник. Завдяки достатку джерел, Катон належить до найбільш відомих осіб II ст до н. е. Він народився в Туськуле, походив зі всадничеського роду (еквитів) і виховувався на батьківщині в країні сабинян, де найдовше протрималися суворі давньоримські звичаї. З ранньої молодості він готувався займатися господарськими справами, працюючи в полі, частенько разом з рабами. У 217-216 рр. вчинив на військову службу, з 214 р. був військовим трибуном на Сіцилії. Як перший серед Порциїв (homo novus), Катон зачав добиватися посад. У 204 р. був в Африці квестором при Публії Корнелії Сципіоне Африканському Старшому. По дорозі назад до Риму узяв з собою з Сардинії поета Еннія. Народним едилом він був в 199 р., потім в 198 р. як претор перебував на Сардинії, викорінюючи лихварство. Будучи консулом в 195 р., отримав перемогу в Іспанії, за що отримав в 194 р. право на тріумф. У 184 р. став цензором, і цю посаду виконував з надзвичайною суворістю (звідси його прізвисько), серед іншого видаливши з сенату 7 сенаторів. Від суспільного життя ніколи не відходжував. Непримиренний ворог Карфагена, постійно закликав до його руйнування. Але перш за все він боровся всіма можливими способами проти еллинізації, що настає, особливо переслідував римських філеллинів, а серед них з особливою наполегливістю - Сципіона. Саме ця неприязнь до еллинізації і прагнення виховати в римських традиціях сина Марка (близько 192 р.) і зробили з Катону письменника. Незабаром після вступу до посади цензора Катон власноручно написав для сина великими буквами історію Риму, зрозуміло, що зрозуміла і трактувала по-своєму, а коли син трохи підріс, виклав йому практичну життєву мудрість, здобуту власним досвідом, в Повчанні синові (Praecepta ad filium). Це твір, визнаний всюди першою римською енциклопедією, містив повчання в сільському господарстві, риториці і медицині. Всі вказівки пронизані моралістичними тенденціями, як це видно на прикладі визначення оратора, який є "справедливою людиною, мистецтвом красномовства, що володіє". Повчання синові служило хорошим посібником і керівництвом для лави поколінь. З нього ми дізнаємося, що умовою для оратора Катон рахував прямий, здоровий розум, пов'язаний з доблестю помислів, бо тільки благородна людина може бути хорошим оратором. Він вважав за краще і прославляв сільське життя, вважаючи, що землеробство сприяє вихованню етично сильних громадян і хороших захисників вітчизни. За педагогічний твір слід вважати і його вірш про вдачі.

Славу доброго чоловіка і отця він вважав за вище за почесті хорошого сенатора. Будинок свій він тримав в строгості, але проте, вважав, що хто б'є свою дружину і дітей, той ображає найдорожчі святині, які тільки можуть існувати для людей.

Той же дидактичний характер мав прозаїчний твір Про звичаї (Carmen de moribus). Катон створював також посібники з різних питань, важливих для поміщика і громадянина. Ми знаємо наступні назви: Медичні записки (Commentarius de medicina), Нотатки про цивільне право (Commentarii iuris civilis), Про військову справу (De re militari). До цієї лави спеціальної праці належав також твір Про сільське господарство (De agri cultura), найбільш древній пам'ятник латинської прози. Це не систематичний виклад сучасних авторові знань про землеробство, але збори щодо впорядкованих вказівок по господарюванню в маєтку. Якісь спроби систематизації можна виявити лише в початковій частці, а саме в розділах 1-54, покупки, що стосуються, і облаштування маєтку, вироблення вина і оливок, а також польових робіт. Частка, що залишилася, є різноманітними господарськими радами, не об'єднаними якою-небудь основною думкою і, - окрім частих повторень - без якого-небудь зв'язку з початковою часткою. Ця невибаглива збірка рад доброго господаря, постійно доповнюваний і такий, що переробляється, створювалася впродовж багатьох років; він показує нам Катону людиною, яка постійно чомусь вчився. Вже в старості, ок.168 р., Катон приступив до обробки історії Риму, яку довів до 149 г.; твір, що не зберігся, носила досить своєрідна назва Зачала (Origines). Воно містило 7 книг, з яких перша була присвячена легендарній історії Риму від підстави Енеєм в 751 р. до н. е. до падіння царської влади, а книги II-III висловлювали легенди про підставу інших італійських міст. Легендарний матеріал Катон доповнював рясними географо-етнографічними відомостями. Книги, що залишилися, своєрідність яких видно навіть з фрагментів, містили історію Риму. Таким чином, Катон став справжнім творцем римської історіографії. Із-за ненависті до аристократичних пологів, представники яких управляли римською політикою, Катон не приводить в Початках жодного імені. Це була історія Риму, призначена для римлян; історичні події Катон оцінював по-своєму. Всі твори Катону відрізняються сумлінністю обробки і хорошим знанням предмету, там, де вважав це за необхідне, використовував навіть грецькі джерела. Катон виступав поборником древньої римської чесноти і тому не дарма отримав назву останнього з римлян.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Характеристика закономірностей та принципів виховання, її реалізація у сучасній школі
Реалізація мети і завдань виховання спричиняє необхідність дотримання наукового підходу до організації виховного процесу, тобто врахування об'єктивних закономірностей його перебігу, взаємодії системи чинників, що його детермінують. Науковий підхід до процесу формування особистості виявляється в том ...

Структура музично-дидактичних ігор
Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи. Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою. Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музичн ...

Розробка нової моделі підготовки вчителя трудового навчання і креслення на ІПФ
У педагогічній науці склався досить дивний спосіб викладу рекомендацій і пропозицій: найчастіше вони подаються у формі повинності, як істини в останній інстанції ("учитель повинен .", "учителю випливає ." і т.д.); не залишаючи місця для подальших пошуків і творчості. Це породжує ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com