Граматичний рівень

Граматичний рівень в розвитку мовлення пов’язаний з роботою над реченням, а також як вивчення тих чи інших частин мови сприяє правильному оформленню усної та письмової мови.

З перших днів приходу до школи учні вчаться висловлювати думки, відповідати на питання за допомогою речень.

Починаючи вивчати граматику школярі ознайомлюються з будовою речення (ІІ-ІV класи), і вчитель, на основі граматичних правил вчить дітей пов’язувати слова в реченні з допомогою питань.

При вивченні прийменників в другомк, а потім і в старших класах треба навчити учнів правильно будувати речення з прийменниками і засвоїти їх значення. (Брат працює на заводі. Я ходжу до школи. Ми живемо в селі).

Особливо багато працюють учні над будовою речення у зв’язку з вивченням іменників, прикметників, дієслів (ІІІ-ІV класи) та правопису їх закінчень. Вони вчаться граматичні знання застосовувати на практиці.

Щоб поставити слово у тій чи іншій формі (відмінку) або пов’язати іменник з прикметником, учень мусить вдуматись в значення кожного слова, в речення в цілому. Замінюючи одну граматичу форму іншою (минулий час теперішнім, першу особу другу чи третьою і т.і.), учні переробляють відповідно до завдання речення і тим самим практикуються в його будові. Застосовується також прийом поширення речення і, навпаки, звуження його (висловити думку стисло, коротко).

Цікава і ціна робота проводиться з деформованим текстом. Учитель дає слова: в, риба, нашому, водиться, велика, ставку. Учні будують речення з даних слів, розставляючи слова у належному порядку (В нашому ставку водиться велика риба).

Складніші види роботи проводяться з деформованим текстом в ІІІ і ІV класах. Для складання речення всі слова даються в початковій формі, а учні самі повинні змінити форму слів і пов’язати ці слова між собою, розташувавши в потрібному порядку (суспільне, піонери, поводитись, з, ощадливо, майно – Піонери ощадливо поводяться з суспільним майном).

Правильної будови речення учні вчаться при переказі прочитаного. Вчитель повинен уважно стежити, як учень передає зміст тексту, як він будує кожне речення при переказі. Невдалі вирази, звороти учня вчителеві треба виправляти або домагатися, щоб учень сам виправив свою помилку.

Значну роботу над реченням ми проводимо на уроках при складанні переказу і твору.

Визначивши спеціально підібрані слова, які треба використати в даному переказі, вчитель опрацьовує з учнями окремі речення. Треба, як кажуть, відшліфувати кожне речення, підібрати найпотрібніші слова, вміло розташувати їх, побудувати речення так, щоб не повторювались зайві слова в наступних реченнях, допомогти учням урізноманітнити вирази. Так, коли в переказі чи творі йдеться мова про якихось дійових осіб, то учні в кожному реченні вживають імена цих осіб. Треба скерувати увагу учнів і навчити чергувати іменники з особовими займенниками, але в той же час домагатись, щоб це чергування не зводилось до надмірного зловживання займенниками (а він йому). Учні часто вживають зайві слова (потім, тоді), вживають без потреби сполучник але, навіть тоді, коли немає протиставлення думок.

Важливого значення в роботі з розвитку зв’язного мовлення на граматичному рівні займає посилена підготовка в словотворенні. Діти з’ясовують способи творення слів, їх словотвірного значення в усному і писемному мовленні. Словотворення – це утворення слів з новим лексичним значенням з допомогою префіксів, суфіксів. Ці слова активно використовуються учнями при написанні творів, переказів (усних чи письмових). Вивчаючи префікс, суфікс у слові школярі усвідомлюють різноманітність, багатозначність засобів творення нових слів, що збагачує їх власне мовлення (дід – прадід, вода – водяний тощо). Чимало суфіксів надають мові милозвучності, емоційності – тобто вносять емоційно-почуттєвий відтінок: малий – малесенький, тихий – тихесенький, круглий – круглесенький тощо.

Уміння будувати усні висловлення, оформлення мови на письмі з допомогою граматичних категорій неможливе без їх використання на уроках розвитку зв’язного мовлення.

Актуально про педагогіку:

Система завдань, спрямованих на розвиток комунікативних умінь учнів з урахуванням міжпредметних зв’язків
Комунікативний підхід до навчання української мови в початкових класах став домінуючим у сучасній методиці й практиці шкільного навчання, що насамперед передбачає засвоєння її безпосередньо через спілкування. Отже, основна увага вчителя зосереджується на мовленнєвій діяльності учнів на уроці. Одноч ...

Ретроспектива становлення професії керівника хору
У світлі сучасних підходів до вирішення проблеми підготовки керівника хору привертає увагу питання продуктивного використання багатовікового музичного світового та вітчизняного досвіду, як передумови становлення хорової культури України. Такими передумовами виступають відомості про історичний періо ...

Психолого-педагогічні проблеми комп'ютеризації навчання
Психолого-педагогічні проблеми комп'ютерного навчання не повинні розглядатися у відриві від соціально-історичного контексту, від актуальних завдань, які поставив перед наукою новий етап НТП. Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки й широке її застосування в різних сферах привели до появи нової обла ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com