Зміст поняття „домашня робота”. Нормативно-правове забезпечення організації домашніх завдань

Статті і корисна інформація » Дидактичні умови організації домашньої роботи в початкових класах » Зміст поняття „домашня робота”. Нормативно-правове забезпечення організації домашніх завдань

Сторінка 1

Проблемою організації домашньої роботи в педагогічній теорії і практиці займаються як вітчизняні, так і зарубіжні педагоги, має вона місце і у працях педагогів минулого  Я.А.Коменського, А.Ф.Дістервега, К.Д.Ушинського та ін.

У визначенні сутності і методики домашніх завдань ми спиралися насамперед на ті праці, у яких ця проблема була об’єктом спеціального дослідження (В.Ф.Паламарчук, З.С.Попова, М.М.Поспелов). До аналізу залучені публікації, у яких тією чи іншою мірою висвітлені умови ефективної організації самостійної діяльності учня як методу навчання (Х. Древелов, М. Ржецький , З. Шабалина ).

У педагогічній літературі можна зустріти два терміни ─ „домашня навчальна робота” і „домашні навчальні завдання”. Одні дослідники вважають, що ці два терміни є синонімічними, а інші заперечують таку думку, відзначаючи лише тісний взаємозв`язок понять „домашня навчальна робота” і „домашні навчальні завдання”.

Ми ж у нашому дослідженні будемо використовувати обидва терміни: і „домашня навчальна робота”, і „домашні навчальні завдання”, вважаючи, що ці поняття невіддільні, взаємодоповнюють одне одного, оскільки вони передають однорідне педагогічне явище – самостійну навчальну діяльність, що відбувається без керівництва вчителя і, як правило, за межами класу.

Аналізуючи дослідження, ми дійшли висновку, що загальнодидактичні аспекти домашніх завдань знайшли відображення лише в окремих дослідженнях. Зокрема, у працях В.Ф. Паламарчук висловлене принципове теоретичне положення про те, що домашню роботу слід розглядати в межах цілісної системи форм навчання й будувати на основі провідних видів діяльності на кожному віковому етапі розвитку учнів. Ученим обґрунтована класифікація домашніх завдань за способом виконання, характером навчальних дій, за етапами засвоєння матеріалу.

Стосовно початкової школи характерним є розкриття методичних аспектів, зауваження щодо змісту і методики домашніх завдань у межах певних тем і конкретних уроків. Праці М.В. Богдановича, Н.Б. Істоміної, М.Г. Моро, А.М. Пишкало, Л.П. Кочиної та інших дозволяють глибше і точніше врахувати методичні вимоги до організації домашніх завдань залежно від характеру навчального матеріалу, складності і тривалості теми, визначити прийоми перевірки домашніх завдань.

Різні педагоги по-своєму розкривають зміст поняття домашньої навчальної роботи учнів та домашніх завдань.

Наприклад, Волкова Н.П. під домашньою роботою розуміє самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків, які діти виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема в групах продовженого дня, тому домашню роботу ще називають самопідготовкою. Щодо домашніх завдань, то вказує, що це не лише виучування поясненого на уроці, виконання вправ, розв’язування задач, але й самостійне вивчення нового матеріалу.

В українському педагогічному словнику домашня навчальна робота учнів розглядається як форма організації навчання, самостійна, поза уроками робота учнів з виконання навчальних завдань. Вона включає вивчення навчального матеріалу, який пояснювався на уроці, самостійне вивчення нового матеріалу, самостійні спостереження, проведення дослідів, виготовлення наочних посібників, написання творчих робіт тощо; домашні завдання визначаються як складова частина навчального процесу, яка полягає у виконанні учнями за завданням учителя самостійної навчальної і практичної роботи після уроків, ця робота тісно пов`язується з уроками, доповнює їх, сприяє більш міцному і свідомому засвоєнню знань, умінь і навичок .

С.П. Баранов під домашньою навчальною роботою розуміє форму організації самостійного, індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Визначення домашнім завданням не дає, хоч використовує у своїх дослідженнях обидва терміни, не розмежовуючи їх.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Розвиток монологічного мовлення
Розповідна ( монологічна) мова - це мова одного. Це більш складний , порівняно з діалогічною , вид усної мови. Вона вимагає від оповідача зв’язно, послідовно викладати свої думки, надавати їм закінчену форму. Дуже важливо при цьому уміти стежити за своєю мовою і за слухачами , відчувати їхню реакці ...

Опис методик, використаних у дослідженні
При проведенні дослідження ми використали три методики. Одна із застосованих нами методик „Опитувальник мотиваційних джерел ”. Дана методика була розроблена Джоном Е. Барбуто та Річардом В. Сколлом. Вона дає змогу виявити п’ять типів мотиваційних джерел. Вона містить 30 питань. На основі даної мето ...

Основні ознаки кооперативної групової роботи
Поділ академічної групи на малі групи (команди) для досягнення конкретного навчального результату. Склад малої групи не може бути постійний протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати. Кожна група розв’язує певну проблему, визначе ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com