Особливості середніх загальноосвітніх шкіл

Статті і корисна інформація » Тенденції розвитку освіти на Херсонщині » Особливості середніх загальноосвітніх шкіл

Сторінка 1

Школа як навчальний заклад, що функціонує у демократичному суспільстві, повинна стати школою особистісно орієнтованою, школою життєтворчості, головна мета якої - розвиток і формування соціально й духовно зрілої творчої особистості, працелюбного, компетентного громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору та збагачення на цій основі інтелектуального, культурного, економічного потенціалу держави, людини вільної, професіональної, високоморальної, спроможної відповідати за долю держави і цивілізації, захищати загальнолюдські цінності, творити цілісний гуманний світ. Саме цій меті підпорядковані стратегічні завдання і пріоритетні напрямки розвитку загальної середньої освіти.

На зміну радянській середній школі приходять загальноосвітні навчальні заклади І ступеня (початкова школа); ІІ ступеня (основна школа); Ш ступеня (старша школа), котрі могли функціонувати інтегровано або самостійно: середні загальноосвітні школи (І, II, ІІІ ступенів або поєднання їх), спеціалізовані школи (школа-інтернат); гімназії (ІІ - ІІІ ступені), ліцеї (ІІІ ступінь), колегіуми (III ступінь), загальноосвітні школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, корекції фізичного та розумового розвитку, загальноосвітні санаторні школи-інтернати (І - ІІІ ступені); школи соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих підходів у вихованні, вечірні школи (ІІ - ІІІ ступені)

Але як і для інших бюджетних сфер, 90-ті роки були дуже складними для вітчизняної середньої школи. Такі проблеми, як постійне недофінансування галузі, низький рівень заробітної плати вчителів, брак підручників та іншої навчальної літератури, низький рівень матеріально-технічного забезпечення шкіл залишаються актуальними і на сьогоднішній день.

У 1999 р. в більш ніж 60 % середніх навчальних закладів викладання здійснювалося державною мовою. У системі середньої освіти зникла одноманітність. З'являються авторські школи. Особливий розвиток отримали нові види середніх навчальних закладів з ранньою профілізацією - гімназії, ліцеї. Діє програма державної підтримки обдарованих дітей. В 2000 р. почато перехід на 12-річну середню освіту. Однак соціальне розшарування населення все частіше додає системі освіти по суті становий характер. Державні школи зазнають фінансових труднощів, вчителям нерегулярно виплачується зарплата. Практично зникла система професійного навчання.

Також досить болючим залишається питання закриття шкіл, у першу чергу в сільській місцевості. З одного боку, в цих школах навчається невелика кількість учнів, а це означає, що їх утримання невигідно державі з економічної точки зору. З іншого боку, закриття шкіл у селах сприяє і без того високій міграції молодих сімей з сіл у міста. Плюс виникає питання працевлаштування викладацького складу.

За показники заповнюваності класів у Херсонській області з 57 шкіл заповнюваність складає 14,3%.

На тлі закриття державних шкіл почали з'являтися приватні навчальні заклади. Приватні навчальні заклади активно відкривалися в 1990-х, з початку 2000-х років їх кількість залишається приблизно на тому ж рівні.

Найбільш важливою подією останніх років, яке мало величезне значення для середньої школи, стало впровадження ЗНО, за результатами якого 11-класники мають можливість вступати до вузів. Система тестів викликала бурхливу дискусію у суспільстві, до цього часу багато питань залишається до якості складання тестових завдань. Однак більша частина українців вважає, що тести сприяли зниженню корупції у вузах та дали можливість талановитим дітям вступити у провідні вузи на бюджетну форму навчання. При цьому в профільному міністерстві розглядають можливість повернення іспитів у вузах паралельно з проведенням тестування. Чиновники впевнені, що це дозволить підвищити освітній рівень абітурієнтів.

Загальна середня освіта в Херсонщині має досить розвинуту інституційну мережу, що загалом здатна задовольнити освітні потреби дітей і підлітків шкільного віку. Створюються загальноосвітні заклади нового типу; скорочується кількість шкіл, що працюють у дві-три зміни; набувають поширення приватні школи. Водночас, близьким до критичного є стан середньої освіти на селі; скорочується мережа вечірніх шкіл за одночасного підвищення протягом останніх років числа учнів.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Основні напрямки використання народної педагогіки у виховному та начальному процесах
Предметом етнопедагогіки є досвід навчання й виховання дітей, накопичений конкретним етносом за тривалий час його існування. Безумовно, використання накопиченого українським народом досвіду у вихованні є цінним джерелом для відродження й становлення національного виховання і навчання, оскільки воно ...

Організація індивідуального підходу до молодших школярів. Психологічні особливості учнів початкових класів
Кожній дитині притаманні самобутні й неповторні риси та якості: індивідуальні властивості нервової системи, темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, пам’яті, емоцій, вольових дій, життєвий досвід, активність, темп роботи, швидкість засвоєння навичок тощо. Тому в середині кожної ...

Від виховання до самовиховання
В книзі А.І.Кочетова "Організація самовиховання школярів" мовиться, що в молодшому шкільному віці межі самовиховання визначаються появою нового виду діяльності - навчання. Воно направлено на розвиток вольових якостей, відповідальності, колективізму і пов'язано з привчанням дитини до регул ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com