Методика підготовки до комбінованого уроку з основ економіки

Статті і корисна інформація » Комбінований урок – як тип уроку з основ економіки » Методика підготовки до комбінованого уроку з основ економіки

Сторінка 1

Готуючись до занять, учитель детально продумує їх цільові установки, зокрема конкретні освітні, розвиваючі та виховні завдання, які він буде вирішувати на кожному етапі уроку. Без цього урок буде мати аморфний характер.

Підбираючи навчальний матеріал, слід враховувати такі чинники, як мета уроку; знання і вміння, набуті учнями на уроках з економіки; знання учнів з основ наук.

Мети уроку вчитель не зможе досягти, не поєднуючи різних методів і прийомів навчання.

Для викладання нового матеріалу використовують такі основні методи навчання: пояснення, розповідь, бесіду. Ефективність навчального процесу значною мірою залежить від умілого їх поєднання.

Змістовий компонент процесу навчання учнів і його характер створюють, по-перше, сприятливі умови для використання наочних методів і, по-друге, передбачають широке їх застосування.

Доведено, що 87 % інформації людина отримує за допомогою зорових відчуттів, а 9 - за допомогою слуху. З побаченого запам'ятовується 40 %, а з почутого - 20 %, а одночасно побаченого і початого - 80 % інформації. З прочитаної інформації запам'ятовується 10 %, з почутої - також 10, а коли ці процеси відбуваються одночасно - 30 %. Якщо застосовуються аудіовізуальні засоби, то в пам'яті залишається 50 % інформації, а час навчання скорочується на 20 - 40 %. Цих прикладів достатньо, щоб у дидактичному процесі одночасно зі словесними методами використовувати наочні, які, спираючись на різноманітні способи спостереження процесів, явищ, предметів і дій, впливають на зорові рецептори. Адже наочне знання випереджає словесне.

Серед наочних найчастіше застосовується метод показу. Показ - це навчальний метод, що являє собою сукупність прийомів, дій і засобів, за допомогою яких в учнів створюється наочний образ предмета, котрий вивчається, формується конкретне уявлення про нього.

Дієвість показу передусім залежить від всебічної його підготовки. Тому педагог повинен чітко уявити всі аспекти показу, добре оволодіти його методикою і правильно демонструвати предмет. Окрім навчальної, кожен показ виконує виховні, розвиткові та психологічні функції. Здійснюючи показ, педагог повинен створити учням психологічно та дидактичне обґрунтовані умови для спостереження за предметом показу. Безперечно, необхідно керувати цими спостереженнями за допомогою спеціальних методичних прийомів.

Розрізняють два види показу: ілюстрування і демонстрування.

Ілюстрування характеризується як допоміжний при словесному методі, його значення полягає в тому, щоб яскравіше увиразнити думку педагога. Засоби ілюстрування - це різноманітні картини, плакати, схеми, таблиці, умовні моделі, муляжі, карти, малюнки на дошці. Основна їхня властивість - нерухливість. Вони мають "оживати" в розповіді педагога.

Демонстрування характеризується рухливістю засобу показу. Це можуть бути: діюча модель техніки; навчальний кінофільм чи його фрагменти; навчальна телепередача; технічний пристрій; комп'ютерний показ тощо. Комп'ютери надають можливість моделювати будь-який процес або ситуацію, вибирати найбільш оптимальні варіанти розв'язання навчальної проблеми і, відповідно, значно розширюють можливості наочних методів. В демонструванні менше елементів супроводу, а більше самостійного значення натурального експоната, тому воно сприймається ефективніше, ніж ілюстрування.

Однією із психологічних умов активного і свідомого сприймання засобів наочності є вироблення спостережливості в учнів та формування позитивної настанови підчас показу.

Отже, ефективність показу забезпечується дотриманням таких методичних умов:

· чітке визначення мети і предмета показу;

· зосередження уваги учнів на предметі показу або на відповідному його елементі та постійне її підтримання;

· забезпечення оптимальних умов спостереження для всіх учасників показу;

· загальний показ усіх елементів предмета, а потім повторення його окремих елементів з акцентуванням уваги на ключових;

· відповідність темпу і пояснень елементів або дій їх демонстрації та швидкості;

· використання різноманітних засобів демонстрації предмета показу;

· відповідність елементів показу методиці та змісту заняття;

· відповідність засобів показу змісту навчального матеріалу, що вивчається (тому не рекомендується їх вивішувати або виставляти заздалегідь);

· умотивованість, диференційованість і комплексність застосування методу показу.

Прості наочні засоби допомагають повноцінному розкриттю і засвоєнню змісту навчального матеріалу. Інколи вони слугують самостійним джерелом інформації.

Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:

1) зображення предметів і явищ;

2) самі предмети, макети, моделі, що діють.

До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо. У таких випадках учнів знайомлять з предметами, явищами, процесами не прямо, а за допомогою зображень.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Застосування інтерактивних методик на уроках інформатики
Зміст курсу інформатики дає змогу вчителю не тільки інформувати й опитувати учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками й поглядами. На уроках можна застосувати більш активізуючи методи навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи по ...

Функції групової навчальної діяльності
Як вид навчальної діяльності студентів, групова (кооперативна) діяльність є багатофункціональною (рис.1.1). У груповій навчальній діяльності студенти показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій роботі слабкі студенти виконують за обсягом будь-яких впр ...

Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією
Теорія і практика соціальної галузі педагогіки у своєму розвитку грунтуються насамперед на соціології та на соціальних складових інших суміжних наук, таких як: філософія, антропологія, культурологія, психологія тощо. Найдослідженими є зв’язки з соціологією та педагогікою (В.Болгаріна, В.Бочарова, Н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com