Міні-лекція на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Міні-лекція на тему: «Комунікативні бар’єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»

Комунікативні бар’єри – психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Н. Ю. Бутенко надає наступну класифікацію комунікаційних бар’єрів:

Фонетичний.

Семантичний і лінгвістичний (значеннєвий).

Стилістичний.

Логічний.

Для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних закладів, важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули, тому важливо знати засоби подолання комунікативних бар’єрів. Наведемо деякі з них.

Подолання фонетичного бар’єру. Навряд чи кого-небудь здивує порада: для того щоб бути правильно зрозумілим, треба говорити чітко, розбірливо, досить голосно, уникати скоромовки. Для кожного цілком зрозуміло, що виконання таких умов покращує «прохідність» інформації, оптимізує комунікацію. У спілкуванні кожен, наскільки це можливо, прагне це виконувати. Однак, крім перерахованих загальних побажань, можна вказати і деякі цілком конкретні закономірності сприйняття мови співрозмовника, які допоможуть визначити, що таке «краща фонетика» в кожному окремому випадку. Найважливішим є просто не забувати про існування цього бар’єру. Практично в кожної людини вистачить досвіду і знань, щоб подолати цей бар’єр, якщо вона буде ставитися до нього уважно.

Подолання семантичного і лінгвістичного бар’єрів. Щоб подолати семантичний бар’єр, необхідно усвідомити особливості іншої людини й використовувати в розмові з нею зрозумілу для неї лексику. При цьому слова, що мають різне значення, варто пояснювати: в якому сенсі ви вживаєте те чи інше слово. Необхідно також пам’ятати про те, що мовні норми, специфіка нашої мови мають змінюватися залежно від того, до кого спрямоване звернення. Важливо пам’ятати про те, що деякі слова (професійні й іноземного походження) взагалі існують, а в тезаурусі співрозмовника – немає, тому використовуючи їх, необхідно пояснювати зміст використовуваних слів. І нарешті, варто пам’ятати й про те, що мовні норми, специфіка нашого мовлення повинні змінюватися в залежності від того, до кого звернене висловлювання.

Подолання стилістичного бар’єру. Для подолання стилістичного бар’єру необхідно вміти правильно структурувати передану інформацію, яка буде легше сприйматися, краще запам’ятовуватися. Існує два основних засоби структурування інформації у спілкуванні: правило рамки і правило ланцюга.

Суть першого правила полягає в тому, що вся призначена для сприйняття інформація в спілкуванні, чи то розмова, лекція, доповідь або навіть просто ефектна поява, повинна бути укладена в рамку, яка якраз і задає її структуру. Необхідність використання правила рамки насамперед обґрунтовується простим психологічним законом роботи пам’яті, відкритим ще, наприкінці XIX ст. Саме тоді німецький психолог Герман Еббінгауз встановив так званий фактор ряду: початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не починався, зберігається в пам’яті людини краще, ніж середина. Отже, дотримуючись цього правила, той, хто спілкується може бути впевнений, що сама рамка запам’ятається, а в ній все найголовніше – мета, плани, підсумки, висновки.

Структурування повідомлення може здійснюватися і за рахунок застосування правила ланцюга. Якщо правило рамки здійснює як би «зовнішнє» структурування спілкування, то правило ланцюга визначає «внутрішнє» структурування, задаючи будову спілкування «зсередини». Застосування даного правила пов’язано з тим, що зміст спілкування не може бути безформовою купою різноманітних відомостей, вони повині бути взаємопов’язані, поєднані в ланцюг.

Подолання логічного бар’єру. Подолання логічного бар’єру пов’язано зі знанням ефективності використання різних доводів і засобів аргументації. Виділяється два основних засоби побудови аргументації: висхідна і спадна. Висхідна аргументація – це така побудова послідовності аргументів, при якій їх сила зростає від початку до кінця повідомлення. При спадній аргументації, навпаки, сила аргументів зменшується до кінця повідомлення. Необхідно підкреслити, що поняття «сила аргументу» є суб’єктивним баченням, що визначається особистісною значущістю аргументів для даної людини або групи людей. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно уявляти собі позиції людини-співрозмовника, а також її індивідуальні та соціально-рольові особливості та логіку побудови доказу.

При подоланні комунікаційних бар’єрів потрібно враховувати головний принцип – принцип співпраці і взаєморозуміння співрозмовників, урахування їх індивідуально-психологічних особливостей та бажання «почути» один одного.

Актуально про педагогіку:

Аналіз стану проблеми на практиці
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще ...

Педагогічне керівництво виконанням вправ
Особливість вправ - їх багаторазове виконання. Однак просте відтворення дій, які формують певне вміння чи навичку, малоефективне й нецікаве для молодших учнів. Педагогічне керівництво виконанням вправ передбачає: мотивацію, доведення до свідомості дитини мети виконання певних дій, їх усталеної посл ...

Колектив і його роль у вихованні школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу
Колектив — організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності. Дитячий колектив — об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою). Характерними рисами колективу є суспільне значуща мета, щоденна спільна діяльність, с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com