Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Сторінка 7

– у процесі повторення обмірковували слів співрозмовника;

– давало можливість краще запам'ятати те, що сказав співрозмовник;

– поліпшувало емоційний контакт (приємно переконатися, що тебе почули, зрозуміли);

– слухаючи свої слова у викладі іншого, краще починаєш розуміти себе, помічати нові аспекти обговорюваної проблеми тощо.

Далі була вправа «В чому справа?». Кожен з учасників отримував картку. На кожній картці текст розділений на три частини: перша частина присвячена загальному опису ситуації, і вона зараховується до початку розмови. Тут підкреслена роль, яку буде грати учасник – власник картки. Друга частина тексту містить те, що учасник будете відкрито говорити своєму співрозмовникові, а в третій частині тексту викладена справжня причина поведінки учасника в ситуації, яку він не готовий відразу відкрито висловити. Завдання другого учасника, який бере на себе іншу роль, зазначену в картці, – зрозуміти справжню позицію співрозмовника. При цьому він повинен використовувати уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника, повідомлення про свій стан і стан співрозмовника. Увага: учасникам не потрібно вирішувати проблему співрозмовника, необхідно тільки зрозуміти, в чому справа.

В ході роботи відбувалися дві розмови: спочатку один з учасників пари розбирається в проблемі іншого, потім – навпаки. Після завершення вправи було запропоновано її учасникам обмінятися думками з приводу використання в бесіді прийомів активного слухання.

Потім слідувала вправа «Проблема» у ході якої учасники групи об'єднувалися в пари. Кожен з партнерів по черзі розповідав про якусь свою проблему. Завданням іншого було – зрозуміти суть проблеми, розібратися в ній, використовуючи при цьому тільки певні прийоми спілкування: безмовне слухання, уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника.

Вправа розрахована в середньому на 30 хвилин. Для посилення об'єктивації поведінки і зростання тренувального ефекту, учаснику,що слухає були надані картки, на яких були написані назви перерахованих в інструкції прийомів. Кожен раз, перш ніж вступити в розмову, він був повинен вибрати і показати своєму співрозмовнику картку з назвою прийому, який він збирається використовувати.

В ході обговорення ми зверталися до групи з такими питаннями: «Які враження виникли у Вас в ході бесіди?», «Які прийоми Ви використовували частіше, які рідше?», «Використання яких прийомів викликало у вас труднощі?», «Що давало використання прийомів?»

Таким чином, ця вправа дозволяє учасникам занять усвідомити і проаналізувати те, як їм вдається слухати інших людей, якого роду помилки вони при цьому допускають і чому. Ця вправа, крім того, дозволяє тренувати уміння слухати.

Також у ході нашого заняття використовувалась вправа «Розповідь». Учасники сідали по колу. Для виконання цієї вправи необхідно було знати правила активного слухання (учасникам групи були роздані картки з надрукованими правилами).

Вправа виконувалась в парах. Треба було розподілити між собою ролі: один говорив, а інший –слухав. Завдання складається з декількох кроків. Кожен крок розрахований на певний час, але учасникам не потрібно стежити за часом. Ми кожен раз говорити, що треба робити і коли треба завершити виконання завдання. Спочатку правилами хорошого слухання керувався «реципієнт».

Отже, «комунікант» протягом 5 хвилин розповідав «реципієнту» про свої труднощі, проблеми в спілкуванні. Особливу увагу при цьому він звертав на ті свої якості, які породжують ці труднощі. «Реципієнт» дотримувався правил хорошого слухання і тим самим допомагав «комуніканту» розповідати про себе. Через 5 хвилин ми зупинили бесіду.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Методологічні аспекти організації експериментально-дослідницької роботи
Оптимальній поведінці суб’єктів стресової ситуації сприяє їхня здатність справлятися із стресовими факторами, вірно організовувати свою поведінку в складних ситуаціях взаємодії, контролювати свій емоційний стан, швидко приймати правильні рішення – тобто стресостійкість. Належний рівень стресостійко ...

Науково-теоретична характеристика теми
Підготовка викладача до теоретичних занять. Першою і найважливішою умовою вдалої організації проблемно - розвиваючого навчання, а також і зокрема теоретичного заняття є наявність висококваліфікованого спеціаліста - викладача - педагога. Організація навчання потребує від викладача нового рівня систе ...

Науково-технічний прогрес і вдосконалення трудової політехнічної підготовки молодших школярів
Сьогодні в системі загальної середньої освіти України відбувається процес критичного переосмислення пройденого шляху, зламу ідеологічних стереотипів, пошуку нових перспективних напрямів розвитку. Магістральною лінією сучасної педагогіки стає комплексна розробка проблем формування особистості на осн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com