Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Сторінка 7

– у процесі повторення обмірковували слів співрозмовника;

– давало можливість краще запам'ятати те, що сказав співрозмовник;

– поліпшувало емоційний контакт (приємно переконатися, що тебе почули, зрозуміли);

– слухаючи свої слова у викладі іншого, краще починаєш розуміти себе, помічати нові аспекти обговорюваної проблеми тощо.

Далі була вправа «В чому справа?». Кожен з учасників отримував картку. На кожній картці текст розділений на три частини: перша частина присвячена загальному опису ситуації, і вона зараховується до початку розмови. Тут підкреслена роль, яку буде грати учасник – власник картки. Друга частина тексту містить те, що учасник будете відкрито говорити своєму співрозмовникові, а в третій частині тексту викладена справжня причина поведінки учасника в ситуації, яку він не готовий відразу відкрито висловити. Завдання другого учасника, який бере на себе іншу роль, зазначену в картці, – зрозуміти справжню позицію співрозмовника. При цьому він повинен використовувати уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника, повідомлення про свій стан і стан співрозмовника. Увага: учасникам не потрібно вирішувати проблему співрозмовника, необхідно тільки зрозуміти, в чому справа.

В ході роботи відбувалися дві розмови: спочатку один з учасників пари розбирається в проблемі іншого, потім – навпаки. Після завершення вправи було запропоновано її учасникам обмінятися думками з приводу використання в бесіді прийомів активного слухання.

Потім слідувала вправа «Проблема» у ході якої учасники групи об'єднувалися в пари. Кожен з партнерів по черзі розповідав про якусь свою проблему. Завданням іншого було – зрозуміти суть проблеми, розібратися в ній, використовуючи при цьому тільки певні прийоми спілкування: безмовне слухання, уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника.

Вправа розрахована в середньому на 30 хвилин. Для посилення об'єктивації поведінки і зростання тренувального ефекту, учаснику,що слухає були надані картки, на яких були написані назви перерахованих в інструкції прийомів. Кожен раз, перш ніж вступити в розмову, він був повинен вибрати і показати своєму співрозмовнику картку з назвою прийому, який він збирається використовувати.

В ході обговорення ми зверталися до групи з такими питаннями: «Які враження виникли у Вас в ході бесіди?», «Які прийоми Ви використовували частіше, які рідше?», «Використання яких прийомів викликало у вас труднощі?», «Що давало використання прийомів?»

Таким чином, ця вправа дозволяє учасникам занять усвідомити і проаналізувати те, як їм вдається слухати інших людей, якого роду помилки вони при цьому допускають і чому. Ця вправа, крім того, дозволяє тренувати уміння слухати.

Також у ході нашого заняття використовувалась вправа «Розповідь». Учасники сідали по колу. Для виконання цієї вправи необхідно було знати правила активного слухання (учасникам групи були роздані картки з надрукованими правилами).

Вправа виконувалась в парах. Треба було розподілити між собою ролі: один говорив, а інший –слухав. Завдання складається з декількох кроків. Кожен крок розрахований на певний час, але учасникам не потрібно стежити за часом. Ми кожен раз говорити, що треба робити і коли треба завершити виконання завдання. Спочатку правилами хорошого слухання керувався «реципієнт».

Отже, «комунікант» протягом 5 хвилин розповідав «реципієнту» про свої труднощі, проблеми в спілкуванні. Особливу увагу при цьому він звертав на ті свої якості, які породжують ці труднощі. «Реципієнт» дотримувався правил хорошого слухання і тим самим допомагав «комуніканту» розповідати про себе. Через 5 хвилин ми зупинили бесіду.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Вивчення літературних джерел з питань виникнення розумової відсталості у дітей
Британський фахівець з питань прав розумово відсталих осіб, доктор Адріан Уорд, стверджує: ”Розумова відсталість не є хворобою. Вона може бути спричинена хворобою (наприклад, менінгітом) або бути пов'язаною з генетичними порушеннями (наприклад, синдром Дауна). Вона може також спричинюватися фізични ...

Методика навчання дітей описовим розповідям
Описування предметів іграшок учить дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів, знаходити для опису точні слова і вирази, визначати відмінне і схоже в предметах у процесі їх порівняння. Вправи на описування іграшок, предметів готують дітей до проведення дидактичних ігорна описування. Такі занят ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com