Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Сторінка 7

– у процесі повторення обмірковували слів співрозмовника;

– давало можливість краще запам'ятати те, що сказав співрозмовник;

– поліпшувало емоційний контакт (приємно переконатися, що тебе почули, зрозуміли);

– слухаючи свої слова у викладі іншого, краще починаєш розуміти себе, помічати нові аспекти обговорюваної проблеми тощо.

Далі була вправа «В чому справа?». Кожен з учасників отримував картку. На кожній картці текст розділений на три частини: перша частина присвячена загальному опису ситуації, і вона зараховується до початку розмови. Тут підкреслена роль, яку буде грати учасник – власник картки. Друга частина тексту містить те, що учасник будете відкрито говорити своєму співрозмовникові, а в третій частині тексту викладена справжня причина поведінки учасника в ситуації, яку він не готовий відразу відкрито висловити. Завдання другого учасника, який бере на себе іншу роль, зазначену в картці, – зрозуміти справжню позицію співрозмовника. При цьому він повинен використовувати уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника, повідомлення про свій стан і стан співрозмовника. Увага: учасникам не потрібно вирішувати проблему співрозмовника, необхідно тільки зрозуміти, в чому справа.

В ході роботи відбувалися дві розмови: спочатку один з учасників пари розбирається в проблемі іншого, потім – навпаки. Після завершення вправи було запропоновано її учасникам обмінятися думками з приводу використання в бесіді прийомів активного слухання.

Потім слідувала вправа «Проблема» у ході якої учасники групи об'єднувалися в пари. Кожен з партнерів по черзі розповідав про якусь свою проблему. Завданням іншого було – зрозуміти суть проблеми, розібратися в ній, використовуючи при цьому тільки певні прийоми спілкування: безмовне слухання, уточнення, переказ, подальший розвиток думок співрозмовника.

Вправа розрахована в середньому на 30 хвилин. Для посилення об'єктивації поведінки і зростання тренувального ефекту, учаснику,що слухає були надані картки, на яких були написані назви перерахованих в інструкції прийомів. Кожен раз, перш ніж вступити в розмову, він був повинен вибрати і показати своєму співрозмовнику картку з назвою прийому, який він збирається використовувати.

В ході обговорення ми зверталися до групи з такими питаннями: «Які враження виникли у Вас в ході бесіди?», «Які прийоми Ви використовували частіше, які рідше?», «Використання яких прийомів викликало у вас труднощі?», «Що давало використання прийомів?»

Таким чином, ця вправа дозволяє учасникам занять усвідомити і проаналізувати те, як їм вдається слухати інших людей, якого роду помилки вони при цьому допускають і чому. Ця вправа, крім того, дозволяє тренувати уміння слухати.

Також у ході нашого заняття використовувалась вправа «Розповідь». Учасники сідали по колу. Для виконання цієї вправи необхідно було знати правила активного слухання (учасникам групи були роздані картки з надрукованими правилами).

Вправа виконувалась в парах. Треба було розподілити між собою ролі: один говорив, а інший –слухав. Завдання складається з декількох кроків. Кожен крок розрахований на певний час, але учасникам не потрібно стежити за часом. Ми кожен раз говорити, що треба робити і коли треба завершити виконання завдання. Спочатку правилами хорошого слухання керувався «реципієнт».

Отже, «комунікант» протягом 5 хвилин розповідав «реципієнту» про свої труднощі, проблеми в спілкуванні. Особливу увагу при цьому він звертав на ті свої якості, які породжують ці труднощі. «Реципієнт» дотримувався правил хорошого слухання і тим самим допомагав «комуніканту» розповідати про себе. Через 5 хвилин ми зупинили бесіду.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Методична структура курсу геометрії
« .Головне завдання викладення курсу геометрії в школі – навчити учнів логічно мислити, аргументувати свої твердження, доводити .» . Навряд знайдеться хоч один учень (який закінчив школу), якому не знадобиться розмірковувати, аналізувати, доводити». Логічне мислення – не тільки міркувати, доводити, ...

Засоби національного виховання
Цілі і завдання національної системи виховання досягаються насамперед через глибоке і всебічне оволодіння дітьми змістом освіти, який має втілювати в собі національні та загальнолюдські цінності і реалізується такими основними шляхами, засобами: 1. Рідна мова. Українська мова є однією з найдавніших ...

Поняття про довідково-бібліографічний апарат
На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання, компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повинен уміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом. До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать: а) раціональні методи роботи з книгою; б) вм ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com