Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Сторінка 4

На другому етапі кожен учасник заповнював вже свій власний список, вказуючи якості, які, на думку групи, важливі для міжособистісного спілкування. У індивідуальний список можна було включати і додаткові важливі якості, на думку учасника, але не підтримані групою. Потім всі оцінювали наявність цих якостей у себе, використовуючи шкалу від 0 до 10 балів.

Після того, як всі зробили це, оціночний лист здавався керівникові, так як він буде потрібен на наступному занятті.

Наступною була вправа «Телефон довіри». Учасникам потрібно було поміркувати про що вони б спитали чергового спеціаліста телефону довіри.

Творча робота групи закінчувалася заповненням анкети, яка потрібна для того, щоб ми могли спостерігати і за розвитком групових динамічних процесів. Орієнтовний текст анкети див. у додатку Ж.

Заповнені анкети здавалися. Наприкінці заняття вся група отримувала домашнє завдання.

Мета другого заняття групи полягала у закріплення ігрового стилю спілкування, подальшому саморозкриттю, відкритті в собі сильних сторін, тобто таких якостей, звичок, прагнень, які людина приймає, цінує в собі і які надають відчуття внутрішньої стійкості і довіри до самого себе; вивчення можливостей використання своїх сильних сторін у взаєминах з оточуючими.

Заняття розпочалося з ритуалу привітання. Потім слідувала рефлексія минулого заняття: група сиділа в колі, і всі бажаючі по черзі висловлювали свої враження про попереднє заняття. Що сподобалося? Що не прийнятно? Що хотілося б зробити сьогодні по-іншому? Які претензії до групи, конкретно до кого, до керівника? Нікого не примушували висловлюватися, говорили лише за бажанням.

Далі виконувалась вправа «Привіт», яку починав один з учасників заняття. Звертаючись до сусіда по ліву сторону, з відчуттям радості від зустрічі треба було промовити: «Здрастуйте .», висловлюючи своє ставлення до нього і голосом, і жестом, та посмішкою.

Наступною була вправа «Ласкаве ім'я». Це перевірка домашнього завдання. Кожен учасник розповідав те, що він зміг пригадати, але обов'язково щиро. Не треба було зачитувати, слід було говорити з одними і тими ж інтонаціями, мімікою тощо, ніби учасник звертався до самої близької людини. При цьому можна було дивитися на когось із групи, хто найбільше приємний в цей момент.

Далі йшла вправа «Інтерв'ю». Вона полягала в тому, що один з учасників сідав в центрі кола. Група мала можливість поставити йому п'ять питань, але строго дотримуючись рамок певної соціальної ролі того, хто сидить у центрі, наприклад, питання до педагога, студента, аспіранта тощо. Потім наступний учасник сідав в центрі. Йому також ставили п'ять запитань, але обов'язково з урахуванням того, в якій соціальній ролі він виступає.

Потім була вправа «Перехоплення ініціативи у діалозі». Двоє учасників сідали в центрі. Один з них починав діалог з будь-якої репліки, на будь-яку тему. Інший повинен був підхопити розмову і при цьому перемкнути співрозмовника на свою тему. Зробити це треба було ненав'язливо, ввічливо, але наполегливо. Група стежила за діалогом. Потім двоє наступних учасників сідали на їх місце тощо.

Ще одна вправа, що використовувалася у ході нашого заняття – «Бачення інших». Її сутність полягала у тому, що один з учасників тренінгу ставши спиною до групи, повинен був детально описати (за пропозицією групи) зовнішній вигляд когось з присутніх товаришів. Подібні тренування бажано проводити регулярно, щоб учасники звикли уважно ставитися один до одного.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Живий куточок у кабінеті біології та рекомендації щодо його організації
У живому куточку протягом усього навчального року містять рослини: 1) Кімнатні; 2) дикорослі (насінні і спорові); 3) культурні, вирощувані з насіння, коренів, бульб та цибулин; 4) гілки дерев і кущів . Кімнатні рослини як багаторічні і найбільш життєздатні в зимовий час складають постійну частину ж ...

Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку
Новітні погляди на процес формування психологічного світу дитини ґрунтуються на теорії О.В.Запорожця про самоцінність дошкільного дитинства. А це означає, що основний шлях розвитку на цьому етапі – збагачення і наповнення його найбільш значимими формами і способами діяльності. Провідною лінією розв ...

Зміст, категоріальні ознаки поняття соціокультурного досвіду
Розвиток дитини не можливий поза соціальним світом. Суспільство не може розвиватися далі – з одного боку - якщо не відбувається передачі досвіду від покоління до покоління, водночас не може , з іншого – не розуміє механізмів передачі досвіду. Процес формування соціокультурного досвіду відбувається ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com