Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Сторінка 3

Спілкуючись з оточуючими, ми помічаємо, що вони подобаються нам або не подобаються. Як правило, цю оцінку ми пов'язуємо з внутрішніми якостями людей, які сприймаються нами, а не з особливостями власного сприйняття. Мета цієї вправи – продемонструвати існування змінних, які є у нас самих і не стосуються інших людей, яких ми оцінюємо. Це наочно виявляється в нашому ставленні, часто суперечливому, до людей, яких ми добре знаємо.

Завдання цієї вправи полягало у пригадуванні двох людей, які подобаються учасникам та вказати п’ять якостей, які в них найбільше приваблюють. А потім пригадати двох людей,які учасникам не подобаються, позначивши їх тим же чином, записавши якості, які не подобаються.

Вказавши всі ці якості, учасники змогли побачити, чим схожі люди, які їм подобаються або не подобаються. Провівши порівняння другої пари, вони побачили подібність людей, які їм не подобаються (наприклад, «жорстокий», «жадібний»). Потім порівнявши всі чотири списки ми визначили, які особистісні параметри людей змушують учасників любити або ненавидіти їх. Свої висновки потрібно було записати.

Після цього зовсім неважко було побачити зв'язок власної самохарактеристики з характеристиками, які учасники надають іншим людям, і зробити висновок, що кожен індивід може зрозуміти іншого лише в межах власної Я-концепції. Крім того, вправи допомагають підійти до почуттєвого розуміння феномену «відношення». Воно не співпадає з об'єктивним (адекватним) відображенням дійсності, а містить у собі витоки суб'єктивізму, який перешкоджає повному взаєморозуміння людей.

В цілому учасники зробили висновок про природу Я-концепції людини, її залежності від оточуючих. Тут виникає зв'язок: чим більше нам подобаються люди, тим більше ми подобаємося їм і, як наслідок, поліпшити себе можна лише шляхом поліпшення тих груп і колективів, учасниками яких ми є.

Наступним кроком у нашій корекційно-розвивальній програмі було вироблення правил роботи в групі. Після того, як відбулося знайомство, ми коротко повторили головні норми спілкування в групі. Потім слідувало колективне обговорення і уточнення цих норм: що-то можна додати, виправити і в подальшій роботі користуватися тільки цими нормами спілкування.

Наступною була вправа «Девіз». Вона полягала у тому, що всі учасники по черзі говорили про те, яку футболку і з яким написом-девізом вони купили б собі, якби була така можливість. Цей напис повинний відображати життєве кредо людини, її основний життєвий принцип, а колір відповідати її характеру.

Далі була вправа «Іграшка». Кожен член групи думав про те, якою іграшкою хотів би стати. Група намагалася розгадати цю «іграшку», відбувався обмін враженнями, відчуттями.

Потім слідувала вправа «Відгадай, хто це?». Кожен учасник повинен був скласти детальну психологічну самохарактеристику, не вказуючи відмітних ознак, за якими можна відразу ж дізнатися людину. У цій самохарактеристиці повинно було бути десять-дванадцять пропозицій.

Все написане надавалось керівнику, він перемішував листи і по черзі зачитував. Група намагалася дізнатися, де чия самохарактеристика.

На першому етапі роботи над цим завданням проводилася дискусія з метою виявлення колективної думки. Будь-який член групи мав нагоду висловитися, аргументуючи свою позицію. Врешті-решт склався загальний список якостей, важливих для міжособистісного спілкування.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, вчинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату. Ціль мотиваційних технологій полягає у швидкому включенні учнів у професійну навчально-пізнавальну ...

Експериментальне дослідження обґрунтованості використання наочності для формування позитивних мотивів навчання
Проведене у 2004-2005 рр. на базі Тернопільської загальноосвітньої школи - дитячого садка № 35 експериментальне дослідження, у якому взяли участь учні 4 класів, дозволило нам отримати певні результати. Метою дослідження було обґрунтування використання наочних засобів на уроках української мови. Для ...

Концептуальні підходи щодо визначення педагогічної технології
Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та. засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("те ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com