Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами » Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами

Сторінка 2

Безсумнівним позитивним моментом ігрових вправ є можливість отримати оцінку своєї поведінки з боку, порівняти себе з оточуючими і скорегувати своє спілкування в наступних ситуаціях. Слід пам'ятати, що набагато легше побачити помилки, неточності у спілкуванні своїх близьких, співробітників, керівників, ніж свої власні.

Запропонований тренінг сприяє засвоєнню прийомів ефективного спілкування через ігрові компоненти та техніку активного слухання .

Метою першого заняття було створення групових ритуалів, оволодіння ігровим стилем спілкування, визначення особистісних особливостей кожного учасника, над якими йому доведеться працювати разом з групою.

Першою була вправа «Знайомство». Всі учасники посідали у коло. Їм було надано папір і ручки. Кожен учасник написав у верхній частині аркуша своє ім'я, потім поділив лист на дві частини вертикальною лінією. Ліву позначив знаком «+», праву знаком «–». У лівій частині перерахував те, що подобається (в природі, людині, у собі), а в правій – те, що неприємно в навколишньому світі («не люблю дощову осінь», «ненавиджу брехунів» тощо). Потім всі зачитували свої записи вголос.

Наступною була вправа «Хто я?». Кожна людина має свою власну теорію щодо того, що саме робить її унікальною, єдиною у своєму роді, чим вона відрізняється від усіх інших людей. При цьому виникає питання: чи поділяють навколишні мою думку про себе? Якщо ж вони бачать мене інакше, то що лежить в основі їхнього сприйняття і оцінки?

Ми спробували з’ясувати це питання в процесі виконання наступних вправ. Учасники взяли кілька аркушів чистого паперу і написали на одному з них у правому верхньому куті своє ім’я, до якого вони звикли найбільше (це може бути просто ім'я, ім'я по-батькові, прізвище, ніжне ім'я). Після цього від них потребувалось:

А. Дати відповідь на запитання: «Хто я такий?». Зробити це потрібно було швидко, записуючи свої відповіді точно в такій формі і послідовності, як вони приходили в голову.

Б. Дати відповідь на це ж питання так, як, на їхню думку, про них сказали б їхні батько або мати.

В. Дати відповідь на це питання так, як, на їхню думку, сказав би про них кращий друг (подруга).

Потім потрібно було порівняти три варіанти відповідей і в письмовій формі вказати наступне:

1. У чому полягає схожість?

2. Які відмінності?

3. Якщо є відмінності, то, як їх можна пояснити щодо самого себе?

4. Вказати 10 відповідей самохарактеристики (пункт 1), які стосувалися:

а) фізичних якостей (зовнішність, сила, здоров'я тощо);

б) психологічних особливостей (інтелект, емоційна сфера тощо);

в) соціальних ролей (професійна діяльність, сімейний стан тощо).

Далі потрібно було встановити ту черговість перерахування цих трьох груп якостей, яку учасники вважали найбільш доцільною. З’ясувати, чи зберегли вони свою початкову позицію з приводу своєї самохарактеристики? Якщо ні, то записати у нової послідовності свої якості, названі спочатку. З’ясувати додалися чи змінилися деякі з них і чим учасники пояснюють це?

Зроблений учасниками в письмовій формі висновок і є словесним визначенням їхньої Я-концепції, тобто щодо узгодженого і зафіксованого уявлення про себе самого.

Далі ми спробували розібратися в тому, як на судження про інших людей впливає наше ставлення до них, тобто з'ясували особливості «Я» як суб'єкта сприйняття навколишніх за допомогою вправи «Хто мені подобається і не подобається».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Педагогічна культура соціального педагога
Термін „педагогічна культура” вперше з’явився в публікації Л.Є. Раскіна у 1940 році. В 50-60 роки він активно використовується в працях В.О.Сухомлинського. Під педагогічною культурою людини розуміємо усвідомлений і повсякденно виявляємий рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відноше ...

Системний підхід до організації фізкультурно-оздоровчої роботи
Безперечно, що сьогодні практично немає такої сфери наукового пізнання, де б не використовувався системний підхід. Навчальний процес фізичного виховання у сучасній школі потребує системного дослідження. Звернемося до уточнення дослідницької позиції щодо визначення поняття «педагогічна система». Існ ...

Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань
Природознавство в початковій школі може реалізувати своє навчальне, розвивальне і виховне значення лише в тому випадку, якщо в процесі його навчання будуть присутні досліди, практичні роботи і самостійні спостереження учнів, як у класі, так і в позакласній та позаурочній роботі. Під час спостережен ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com